Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Правильні твердження у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
повʼязані з коментарями, написаними протягом більше, ніж року, під час якого краще зрозумів ідеї, вживання, логіку, навіть особливості вимови, тому зараз доречним є перегляд і виправлення допущених неточностей. Замість виправлення у старих текстах, буду виправляти у нових (уже почав це робити). Тому праця триває, зокрема потрібно розглянути читання протягом близько двох тижнів у серпні-вересні 2024 р., коли не мав доступу до мережі Інтернет. Якщо помічаєте неточності у коментарях за цитованими там посиланнями, то варто переглянути, чи немає новіших щодо того ж читання. Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Рання:
Про це читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16012025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26072024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04082023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19082023.html
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22072025.html
Матфея XVIII, 24 — 'μυριων' - 'myrion' - десять тисяч; незчисленну кількість
. Традиційно перекладають як десять тисяч, хоча справа не у числі, а в незчислимості, неможливості навіть порахувати повністю.
Матфея XVIII, 26, 29 — 'μακροθυμησον' - 'makrothymeson' - будь довготерпеливим, витривалим
. Прохання рабів відрізняються лише одним словом — перший боржник каже: усе віддам
, а другий — віддам
. Можна помітити, що перший боржник переоцінює свої сили, словами перебільшує свої можливості. Реально він не може віддати те, що неможливо навіть порахувати. Тим не менше, пан рабів не чіпляється за деталі, а виявляє загальне милосердя.
Відомо, що талант мав 6000 динаріїв, а динарій — денна плата робітника. Міріон талантів — це астрономічна сума (якщо вважати, що це 10 000, як часто перекладають, то це 60 000 000 динаріїв, тобто якщо рік має 365 днів (в середньому трохи більше — майже 365.25), то це буде… 164 271 з чимось років без вихідних і перерв), а якщо вважати, що це образний вислів щодо незчисленності, тоді число взагалі не можна навіть порахувати.
Матфея XVIII, 30 — 'εἰς φυλακὴν' - 'eis phylaken' - у вʼязницю; до вʼязниці
. Куди. Вказує на певний ступінь застосування сили тут (фактично насилля у цьому випадку).
Матфея XVIII, 32 — 'πονηρε' - 'ponere' - злий (за результатом діяльності, у підсумку, як кінцевий результат), лукавий
.
Матфея XVIII, 35 — 'ἐὰν μὴ ἀφῆτε ἕκαστος τῷ ἀδελφῷ αὐτοῦ ἀπὸ τῶν καρδιῶν ὑμῶν' - 'hean me aphete hekastos to adelpho autou apo ton kardion hymon' - якщо не простите (відпустите, відішлете) кожний братові своєму від ваших сердець; якщо не простите (відпустите, відішлете) кожен братові його з ваших сердець
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що йдеться про покидання або дарування. Простити можна так, щоб напруження, бажання покарання, відплати чи помсти, погані думки та подібне повністю покинули, залишили серця, тобто звільнили їх від усього гріховного такого роду. А можна простити як дар — тобто акцент тоді на даруванні комусь прощення провини чи провин (в українській мові навіть є такий мовний зворот: Даруйте!..
, який передає цей смисл, який, щоправда, вживається щодо незначних незручностей чи подібного). Коли апостоли бажають вірним Божої благодаті, то також вживають прийменник 'apo', який вказує на Божу благодать як Божий дар, дарування, обдаровування. Усі Божі дари не є самоцінними, вони засвідчують і створюють стосунки з Богом, відповідальність перед Ним, тобто неможливо отримати від Бога дар і не увійти у певні стосунки з Ним. Можливо, хтось не хоче входити у стосунки з Богом, але це неможливо — не увійти в них, бо все добре так чи інакше є Божим даром. Скажу також тут про множину щодо сердець ваших
— Христос заоохочує не лише особисте прощення, але і групове, Церковне, загальне. Також тут присутній неявний додатковий смисл в одному зі значень слова відпустити
— може йтися про серце кожного і… того брата, який провинився. Тобто добре прощення може дати змогу не лише тому, хто щиро прощає позбутися спонук до зла, але і тій людині, яка згрішила, може дати звільнення від потягу до гріха, до повторення та пристрасті. І це поєднання двох сердець у відпущенні
може бути найціннішим у самому прощенні, і, звичайно, Христос до такого закликає. Тобто подбай, щоб прощення дало звільнення від зла усім учасникам ситуації. Ще скажу, що ця тема тісно повʼязана з темою боротьби з гнівом, гордістю, любовʼю. З огляду на це доречно пригадати наступне.
Писав раніше, зараз процитую:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07062023.html
Гнів робить людину учасником / учасницею Божого суду (але аж ніяк не суддею там!), образа когось робить її підсудною Божому суду або Найвищому Суду (у Церкві це суд Вселенського собору), горда зневага робить горду людину духовно мертвою. Виразно видно ступені падіння у гріх злоби, гнівливості, осудження та ображання, цькування, булінгу, зневаги та інші. Часто переклади додають слово даремно, але в оригіналі його немає.
Матфея V, 23-24 — не містять прийменників, які розглядаю, але важливі. Зокрема важливий як свідчення про те, що перешкодою до Причастя є непримиреність з людиною. Так, добрим є причащатися Святих Христових Дарів та Таїн Тіла та Крові, є Його заповідь, але якщо людина не є мирною з братами і сестрами по вірі, якщо відсутність миру не викликана необхідністю виконання Божих заповідей та Божої волі (тобто коли людина в дійсності не винна у тому, що її звинувачує брат чи сестра), тоді немирність такого роду є Євангельською перешкодою до служіння Євхаристії для священнослужителів, а для вірних — перешкодою до Причастя (а якщо більш буквально — навіть до участі у Літургії вірних). Дивіться також:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14062025.html
https://www.facebook.com/photo/
https://www.instagram.com/p/C5yGPxRs2l0/
Додам ще кілька слів про слово 'αφητε' — 'aphete' - відпустите, дасте піти, втратите, звільните; розіб'єте (як військо у битві); простите борги; залишите, відпустите (також має інші значення, які не виглядають доречними у цьому контексті, загалом слово дуже багатозначне)
. Зупинюся на багатозначності цього слова. Загалом, найбільш ясним смислом його у Новому Завіті є простите
, а формою прощення (як це має бути, як це себе проявляє) — відпустите, дозволите піти
. Тобто у найбільш загальному смислі Євангельське прощення, заповіді стосуються відпущення
гріхів, боргів, можливості їм не зачіпати нас самих
, ставання невразливими для них
по причині їх промахування
повз нас тощо. Тобто непрощений гріх у цьому сенсі влучає
в людину, яка не прощає, і цим завдає їй болю. А простити
означає зробити так, щоб гріх промахувався, проходив повз, не зачіпаючи
. Це відповідає ухиленню від удару в бойових мистецтвах — гріх влучає в
людину, а та, яка прощає його в Євангельському сенсі, ухиляється від ураження
. Але це ж слово має і смисл розбити військо у битві чи війні
— тобто у певних випадках прощення рівноцінне повній остаточній перемозі у війні чи битві. Іноді прощення може означати відділення, тобто перебування у безпеці, не просто ухилення від ураження
, але переміщення у безпечне місце
. І так далі, тобто християнське прощення багатозначне і має багато проявів та форм.
Загалом під паном у притчі мається на увазі Бог (частіше усього розуміють Отця, але можна казати про Трійцю загалом). А боржники — люди. Борги — це гріхи, усе, що порушує чи не узгоджується, не відповідає Божій волі та задуму.
Зупинюся на тому, чи дійсно люди так багато бувають винними Богові.
Для розуміння справи потрібно зважити на те, що написано у творах за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Стосунки кожної людини з Богом якісно інші, ніж стосунки з іншими людьми, тому і незчисленні борги людей перед Богом, тим не менше, Бог виявляє до людей милосердя і довготерпіння. І нас навчає бути подібними до Нього.
Дивіться також за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15072023.html
Дивіться про читання з Євангелія за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20082023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!