My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, який наразі готується до публікації. Поки залишу його результати нерозкритими, щоб не створювати анонс публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Літургія:
(1 Коринтян XV, 39-45)
1 Коринтян XV, 41 — 'ἐν δόξῃ' - 'en doxe' - у славі; славою. Можливі обидва варіанти перекладу. Перший вказує на те, що відмінності між небесними тілами помітніші, коли вони у славі, а також у центрі уваги (слава також має властивість привертати додаткову увагу). Другий — що сама слава дозволяє краще розрізняти небесні тіла, а тому сприяє пізнанню. Тут можна бачити глибоке Біблійне підґрунтя вчення святителя Григорія Палами про Божественні нестворені енергії (яку також можна назвати славою у Біблійному смислі), саме завдяки яким та їх наслідкам легше пізнавати Бога. Дивіться також про славу більше за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Krasa-3.html

1 Коринтян XV, 42 — 'ἐν φθορᾷ' - 'en phthora' - у тлінні. За смислом лише такий варіант перекладу, оскільки не можна важливій дії сіяння ставити початком і причиною тління. Наприклад, перенесені страждання за Христа, зокрема мучеництво, додають слави вірним, але не можна сказати, що вони самі сіють вічне життя, Божу нагороду, Божу любов тощо, які насправді є справжніми причинами слави (не перераховую тут усіх, бо їх дуже багато). 'ἐν ἀφθαρσίᾳ' - 'en aphtharsia' - у нетлінні. Тут менш явно логічно, що саме такий переклад, але оскільки є чітке протиставлення, то і граматично доречною є така ж конструкція.

1 Коринтян XV, 43 — 'ἐν ἀτιμίᾳ' - 'en atimia' - у безчесті (тобто у знеславленні, або ще можна сказати — у втраті унікальності — пригадаймо, що у Писанні часто саме праведники мають імена, яких не бачимо у грішників). 'ἐν δόξῃ' - 'en doxe' - у славі. Дивіться детальніше пояснення вище щодо віршів 41 і 42. 'ἐν ἀσθενείᾳ' - 'en astheneia' - у немочі; у безсиллі. 'ἐν δυνάμει' - 'en dynamei' - у силі. Коли йдеться про щось високе, добре, то тут це найперше — Божі дари і якості — слава, честь, сила.

1 Коринтян XV, 45 — 'εἰς ψυχὴν ζῶσαν' - 'eis psykhen zosan' - у душу живу. 'εἰς πνεῦμα ζῳοποιοῦν' - 'eis pneuma zoopoioun' - у дух животворчий. Прийменник 'eis' підкреслює рух у названу реальність. Став у душу — тобто тіло настільки оживлювалося душею, наче входить у душу, будучи тілом. Так само і стає в Дух — тіло настільки оживлюється і наповнюється Духом Святим, що стає подібним до Нього, а також через нього подається благодать життя, чому і названо животворчим. Звичайно, Дух Святий подає благодать, Він же і оживлює тіло, животворить, але і тіло передає отриману благодать, уподібнюючись Духові. Також і дух людини бере у цьому пряму участь, оскільки одухотворення й оживлення тіла відбувається через нього, тому можна думати, що тіло стає подібним і до духа людини. Подібно, як Воскреслий Ісус проходив крізь зачинені двері, так і воскреслі тіла у славі подібні до духа.

Святий Дух через апостола Павла трохи раніше у Посланні каже: Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре. І те, що ти сієш, то не майбутнє тіло сієш, а тільки зерно, яке прийдеться, — пшениці чи чогось іншого. А Бог дає йому тіло, яке забажає: кожному насінню — власне тіло (1 Коринтян XV, 36-38 ). Зерно, поки не проростає у добрій землі згідно покликання, яке має, — бути зерном і прорости у пшеницю — залишається одним, самотнім. Зернина не зв’язана тілом з іншими зернами (може, лише місцем зберігання зв’язана) і не є пророслою пшеницею. І якби хтось дивився на неї, то думав би, що вона самотня, одна зернина. Але важливим є зростання, згідно покликання, важливо зернині залишитися пшеницею, і в добрій землі вона проростає. І тіло, стосунки є іншими, ніж зернина, сіяч не знає, як конкретно буде виглядати пшениця. Дивіться за посиланням:
https://www.instagram.com/p/CKiw7X6r6YP/

1 Коринтян XV, 45 — паралель до Буття II, 7, про яке писав за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06032025.html
https://www.instagram.com/p/C8m2JDDsJHN/
https://www.instagram.com/p/C8ANg3eCDDx/
https://www.instagram.com/p/C7cDtRjM31O/
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26102024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07102023.html

(Луки IV, 31-36)
Луки IV, 31 — 'εἰς Καφαρναοὺμ' - 'eis Kapharnaoum' - у Капернаум. Куди. 'ἐν τοῖς σάββασιν' - 'en tois sabbasin' - у суботи. Коли.

Луки IV, 32 — 'ἐν ἐξουσίᾳ ἦν' - 'en exousia en' - у владі було; було владним. Тобто мало владу слово Його. Зокрема Його слова здійснювалися, наприклад, коли Він творив чудеса та зцілення.

Луки IV, 33 — 'ἐν τῇ συναγωγῇ' - 'en te synagoge' - у синагозі. Де.

Луки IV, 35 — 'ἀπ’ αὐτοῦ' - 'ap autou' - з нього. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на те, що нечистому духові було наказано Христом вийти геть, цілком і повністю, що він і зробив. 'εἰς τὸ μέσον' - 'eis to meson' - всередину; на середину. Сталий вислів.

Луки IV, 36 — 'ἐν ἐξουσίᾳ καὶ δυνάμει' - 'en exousia kai dynamei' - у владі та силі; владою та силою. Можливі обидва варіанти перекладу. Тобто як Носій влади і сили (а ще краще сказати тут — як їх Джерело).

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27062023.html

Апостолу Филипу, одному з семи дияконів:
(Діяння VIII, 26-39; Луки X, 1-21)
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04052023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23052024.html

Луки X, 1 — 'εἰς πᾶσαν πόλιν καὶ τόπον οὗ ἤμελλεν αὐτὸς ἔρχεσθαι' - 'eis pasan polin kai topon hou emellen autos erkhesthai' - у кожне місто і місце, куди збирався Він іти. Куди.

Луки X, 2 — 'εἰς τὸν θερισμὸν' - 'eis ton therismon' - у жниво; для жнива. Куди і для чого.

Луки X, 3 — 'ἐν μέσῳ' - 'en meso' - серед. Сталий вислів. Якщо уважно порівняти зі сказаним про подібне місце у Матфея XIII, 49:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18072025.html
то можна сказати, що апостоли мали очікувати, що хтось серед їх оточення буде тими вовками, тобто пильність і мудрість потрібна апостолам завжди, а особливо серед невіруючих. Водночас важливо поєднати мудрість і невинність — будьте мудрі, як змії, і невинні, як діти (голуби).

Луки X, 5, 8, 10 — 'εἰς ἣν' - 'eis en' - у який; у яке. Куди.

Луки X, 7 — 'ἐν αὐτῇ δὲ τῇ οἰκίᾳ' - 'en aute de te oikia' - у тому ж домі. 'παρ’ αὐτῶν' - 'par auton' - від зблизька їх; від поряд з ними. Прийменник 'para' у його формі перед наступним голосним з родовим відмінком тут нагадує на те, що поживна їжа та пиття будуть даровані від Святого Духа, тому таку гостинність належить приймати не лише як людську якість. Дивіться більше за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
'ἐξ οἰκίας εἰς οἰκίαν' — 'ex oikias eis oikian' - з дому в дім. Щоб не створювати враження вештання (що могло знецінювати працю апостолів у очах язичників та юдеїв).

Луки X, 9 — 'ἐν αὐτῇ' - 'en aute' - у ньому. Де.

Луки X, 10 — 'εἰς τὰς πλατείας' - 'eis tas plateias' - у вулиці. Вказує на рух тими вулицями і напрямок руху (куди?).

Луки X, 11 — 'ἐκ τῆς πόλεως' - 'ek tes poleos' - від міста; з міста. 'εἰς τοὺς πόδας' - 'eis tous podas' - у ноги; до ніг. Звідки той пил і куди він прилип.

Луки X, 12 — 'ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ' - 'en te hemera ekeine' - у день той. Коли. Йдеться про День Другого Пришестя Христа, кінець світу.

Луки X, 13 — 'ἐν Τύρῳ καὶ Σιδῶνι' - 'en Tyro kai Sidoni' - у Тирі й Сидоні. Де. 'ἐν ὑμῖν' - 'en hymin' - у вас. Де. 'ἐν σάκκῳ καὶ σποδῷ' - 'en sakko kai spodo' - у волосяниці та попелі. Як ознаках покаяння та жалю за гріхи.

Луки X, 14 — 'ἐν τῇ κρίσει' - 'en te krisei' - у суді. Де.

Луки X, 17 — 'ἐν τῷ ὀνόματί σου' - 'en to onomati sou' - в імені Твоєму; імʼям Твоїм. Тобто через призивання імені Христа. Біси бояться навіть імені Христа, якщо істинно його кличуть і згідно нього діють.

Луки X, 18 — 'ἐκ τοῦ οὐρανοῦ' - 'ek tou ouranou' - з неба. Тобто звідки?.

Луки X, 20 — 'ἐν τούτῳ' - 'en touto' - у тому; тим. 'ἐν τοῖς οὐρανοῖς' - 'en tois ouranois' - у небесах. Де.

Луки X, 21 — 'Ἐν αὐτῇ τῇ ὥρᾳ' - 'En aute te ora' - у той час; тоді. Сталий вислів. 'ἐν τῷ πνεύματι' - 'en to pneumati' - у Дусі; Духом. Можливі обидва варіанти перекладу, перший більше вказує на перебування у Дусі, тоді як другий на те, що Дух Святий звеселив Ісуса. Тут вказівка на особистісні стосунки Сина та Духа. 'ἀπὸ σοφῶν καὶ συνετῶν' - 'apo sophon kai syneton' - від мудрих і розумних (знаючих, розуміючих, сучасною мовою знавців; експертів). Прийменник 'apo' тут вказує на те, що ті мудрі залишилися осторонь, а тому не отримали від Бога те, що відповідало б думці людей про них. Про Боже уподобання тут говориться як про Боже передбачення: не тому Бог відкрив немовлятам, що чомусь не захотів відкрити мудрим, але тому, що передбачив, що ті мудрі не послухалися (не слухаються; не послухаються — усі часи підходять, але стосовно різних людей і поколінь, що водночас не означає, що ті не можуть навернутися згодом). До вподоби Богові було відкрити Божу істину та тайни і немовлятам, які охоче їх прийняли. Також це яскраво свідчить про те, що Бог не задумав щось таке, що людина не може прийняти природно, у простоті (як роблять часто немовлята). Дивіться більше щодо 1 Коринтян:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16072025.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09102024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11102023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24062023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел