Христос Воскрес!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini.
Літургія:
Діяння VI, 8 — 'ἐν τῷ λαῷ' — 'en to lao' - у народі
. Де.
Діяння VI, 9 — 'τινες τῶν ἐκ τῆς συναγωγῆς' — 'tines ton ek tes synagoges' - деякі з синагоги
. Прийменник 'ek' вказує тут на те, що це їх представники, які загалом мали подібну позицію. лібертинська
— тобто та, яка складалася з вільновідпущених колишніх римських рабів (це їх загальна назва — лібертинці). 'καὶ τῶν ἀπὸ Κιλικίας καὶ Ἀσίας' - 'kai ton apo Kilikias kai Asias' - і з тих, хто з Кілікії й Азії
. Прийменник 'apo' може вказувати на походження за материнською лінією, але значно більш імовірно вказує тут на те, що ці люди покинули Кілікію та Азію зовсім, повністю, переселилися до Єрусалиму.
Діяння VI, 11 — 'ῥήματα βλάσφημα εἰς Μωϋσῆν καὶ τὸν θεόν' — 'rhemata blasphema eis Moysen kai ton theon' - слова (тут — які виражають погляди, позицію, тобто такі, які загалом розумілися саме так слухачами-опонентами юдеями) зневажливі щодо Мойсея та Бога
. Прийменник 'eis' вказує тут на те, щодо кого спрямовані ці слова.
Діяння VI, 12 — 'εἰς τὸ συνέδριον' — 'eis to synedrion' - у синедріон
. Куди. Можливий варіант для синедріону
в розумінні для суду над ним, але тоді це вказує на прямі наміри обвинувачувачів.
Діяння VI, 15 — 'ἀτενίσαντες εἰς αὐτὸν πάντες οἱ καθεζόμενοι ἐν τῷ συνεδρίῳ' — 'atenisantes eis auton pantes hoi kathezomenoi en to synedrio' - усі ті, хто пильно подивилися на нього, які сиділи у синедріоні
. Тобто подивилися на кого, у напрямку на кого.
Діяння VII, 2 — 'ἐν τῇ Μεσοποταμίᾳ' — 'en te Mesopotamia' - у Месопотамії
. Де. 'ἐν Χαρράν' - 'en Kharran' - у Харані
. Де. Більше про історію Авраама дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20032026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23032026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24032026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20042026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25032026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27032026.html
Діяння VII, 3 — 'ἔξελθε ἐκ τῆς γῆς σου καὶ ἐκ τῆς συγγενείας σου, καὶ δεῦρο εἰς τὴν γῆν ἣν ἄν σοι δείξω' — 'exelthe ek tes ges sou kai ek tes syngeneias sou, kai deuro eis ten gen hen an soi deixo' - вийди з землі твоєї (з Батьківщини) і з роду твого і піди у землю, яку тобі покажу
. Пара прийменників 'ek'-'eis' вказує тут на те, що йдеться про вихід звідки і вхід куди. Також вказує на походження.
Діяння VII, 4 — 'ἐκ γῆς Χαλδαίων' — 'ek ges Khaldaion' - із землі халдейської
. Звідки. 'ἐν Χαρράν' - 'en Kharran' - у Харані
. Де. 'εἰς τὴν γῆν ταύτην εἰς ἣν ὑμεῖς νῦν κατοικεῖτε' - 'eis ten gen tauten eis hen hymeis nyn katoikeite' - у цю землю, у яку ви тепер поселилися
. Тобто куди.
Діяння VII, 5 — 'κληρονομίαν ἐν αὐτῇ' — 'kleronomian en aute' - спадщину у ній
. Де. 'εἰς κατάσχεσιν αὐτὴν καὶ τῷ σπέρματι αὐτοῦ μετ’ αὐτόν' - 'eis kataskhesin auten kai to spermati autou met auton' - у володіння її (нею) та насінню його після нього
. Прийменник 'eis' вказує тут на мету.
Діяння VII, 48 — 'οὐχ ὁ ὕψιστος ἐν χειροποιήτοις κατοικεῖ' — 'oukh ho hypsistos en kheiropoietois katoikei' - не Всевишній у рукотворних мешкає; Всевишній не мешкає у рукотворних
. Тобто Бог як досконалий Дух не потребує якогось житла, зокрема рукотворного, але може наповнювати усе за Своєю волею.
Діяння VII, 53 — 'εἰς διαταγὰς ἀγγέλω' — 'eis diatagas angelo' - через/за розпорядженнями ангелів (прим. за Стронгом)
. Складне місце для буквального перекладу. Замість звичайного для впорядкування ангелів
Google Gemini Pro аргументовано подає цей варіант перекладу з наступною додатковою аргументацією, з якою погоджуюся. Цитую:
Фраза складається з трьох слів і буквально перекладається як «через/за розпорядженнями ангелів»:
εἰς (eis): Це прийменник, який зазвичай означає «в» або «до» (вказуючи напрямок). Однак у цьому специфічному контексті він вказує на обставини або спосіб дії, і перекладається як «через», «за допомогою», «відповідно до» або «як».
διαταγὰς (diatagas): Знахідний відмінок множини від іменника διαταγή (діатаге). Це слово означає «наказ», «розпорядження», «постанова» або «порядок». Воно походить від дієслова, що означає «впорядковувати» або «розташовувати».
ἀγγέλων (angelōn): Родовий відмінок множини від ἄγγελος (ангелос) — «вісник» або «ангел».
Разом фраза вказує на те, що Закон був переданий або встановлений за участю ангельських істот.
Історичний та теологічний контекст
Щоб зрозуміти, чому Стефан використовує саме цю фразу, варто звернути увагу на юдейські вірування того часу:
Ангели як посередники на Синаї: У Старому Заповіті (Вихід 20) прямо не сказано, що ангели передавали Закон Мойсею — там Бог говорить безпосередньо. Проте в юдаїзмі періоду Другого Храму міцно вкоренилася традиція (частково заснована на грецькому перекладі Септуагінти в Повторенні Закону 33:2), що Бог діяв через ангелів-посередників.
Паралелі в Новому Заповіті: Ця ж традиція згадується й іншими авторами Нового Заповіту. Наприклад, апостол Павло пише, що Закон був «даний через ангелів рукою посередника» (Галатам 3:19), а автор Послання до Євреїв називає його «словом, провіщеним через Анголів» (Євреям 2:2).
Значення у промові Стефана
Стефан використовує фразу «eis diatagas angelōn» як потужний риторичний удар. Його аргумент зводиться до наступного:
Він не применшує значення Закону, а навпаки — звеличує його до максимуму. Він нагадує релігійним лідерам, що вони отримали Тору не просто від людини, а через пряме розпорядження небесних вісників. Трагедія та звинувачення Стефана полягає в тому, що маючи настільки величне, божественно передане одкровення, вони все одно відкинули його суть і вбили Месію, про якого цей Закон і пророкував.
Ось чому академічна біблеїстика та філологія не схиляються до варіанту «для впорядкування ангелів»:
1. Граматика Койне: Суб'єктивний чи Об'єктивний Родовий?
У фразі εἰς διαταγὰς ἀγγέλων слово ἀγγέλων (ангелон) стоїть у родовому відмінку множини (Genitivus).
Як це часто розуміється в інших місцях (Genitivus objectivus): Родовий об'єктивний. Дія спрямована на ангелів (розпорядження/упорядкування для ангелів або щодо ангелів).
Як це працює в оригіналі (Genitivus subjectivus / auctoris): Родовий суб'єктивний або родовий джерела. Він вказує на того, хто здійснює дію або від кого вона походить. Тобто постанови, які зробили або передали ангели.
Вирішальним тут є дієслово, яке передує фразі: «οἵτινες ἐλάβετε τὸν νόμον…» («ви, що прийняли Закон...»). Суб'єктом, який приймає Закон і для якого він призначений, є люди (Ізраїль), а не ангели. Відповідно, ангели виступають агентами передачі, а не об'єктом впорядкування.
2. Специфіка прийменника εἰς
у цьому контексті
Прийменник εἰς (eis) здебільшого перекладається як «в», «до» або «для». Проте в елліністичній грецькій мові (і зокрема в працях Луки, автора Діянь) εἰς
часто втрачає своє суворо локальне чи цільове значення.
У цій конструкції граматики розглядають його як вказівку на супутні обставини або норму (відповідає єврейському прийменнику le). Найточніший функціональний переклад тут — «за розпорядженням», «відповідно до постанов» або «за посередництва».
3. Історичний контекст: Юдаїзм Другого Храму
Для слухачів Стефана (Синедріону) це був абсолютно прозорий і загальновідомий аргумент.
У міжзавітний період (між Старим і Новим Заповітами) в юдаїзмі виникла сильна течія, яка намагалася захистити абсолютну трансцендентність Бога. Вважалося, що Бог настільки святий, що не міг безпосередньо контактувати з матеріальним світом на Синаї. Тому передача Тори відбувалася через ангелів.
У апокрифічній Книзі Ювілеїв (1:27-29) прямо сказано, що Бог наказав «Ангелу Лиця» продиктувати Закон Мойсею.
Йосип Флавій (єврейський історик I століття) пише: Ми засвоїли найпрекрасніші з наших догматів і найсвятіші з наших законів через ангелів від Бога
(Юдейські старожитності 15.136).
Стефан не вводить тут нову містичну концепцію чи алегорію. Він бере загальновизнаний факт єврейського богослов'я свого часу — «ви отримали Тору безпосередньо з рук ангелів» — і використовує його як риторичну зброю: «…і при цьому ви її не зберегли!».
Діяння VII, 55 — 'εἰς τὸν οὐρανὸν' — 'eis ton ouranon' - у небо. Куди. 'Ἰησοῦν ἑστῶτα ἐκ δεξιῶν τοῦ θεοῦ' - 'Iesoun estota ek dexion tou theou' -
Ісуса, Що стояв з правиці Бога (Отця). Тобто там, де Він вознісся, у найвищій славі, яка належить лише Богові.
Діяння VII, 56 — 'τὸν υἱὸν τοῦ ἀνθρώπου ἐκ δεξιῶν ἑστῶτα τοῦ θεοῦ' — 'ton hyion tou anthropou ek dexion estota tou theou' - Сина Людського, Що стоїть з правиці Бога. Тобто Христа у славі Отця. Чому Ісус стоїть, а не сидить? Щоб вшанувати першомученика Степана. Для здійснення слів Самого Христа (обітниці):
хто визнає Мене перед людьми, того і Я визнаю перед Отцем Моїм. Дивіться більше за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Діяння VII, 58 — 'παρὰ τοὺς πόδας νεανίου καλουμένου Σαύλου' — 'para tous podas neaniou kaloumenou Saulou' - до близькості з ногами юнака (дорослого), що звався Савлом. Прийменник 'para' тут з аккузативом і вказує тут на те, що ті люди цілком довіряли Савлу як їх одностайному і переконаному прибічнику.
Опис мучеництва Степана (скорочений, оскільки уся 7 глава присвячена спочатку його захисній та викривальній промові, проповіді, а потім мучеництву.
Степан став таким чином першим мучеником за Ісуса Христа безпосередньо (саме як послідовник Ісуса Христа за свою віру у Нього). Звинувачення юдеїв повторювали звинувачення їх щодо Ісуса, і так само будувалися на неправдивих свідченнях, і так само, як і Ісус, Степан поборює ці звинувачення. У проповіді він розповідає історію спасіння Старозавітної Церкви, починаючи від Авраама, який є родоначальником юдеїв, і якому Бог дарував Свої обітниці.
Оскільки Степана звинуватили у зневазі на храм і Закон, то він говорить про них — цілком правильно і в дусі як Старого, так і Нового Завіту.
Але це не просто дискусія вчених про істину, а свідчення сили Божої, яка наповнює вірних в ім'я Ісуса у Святому Дусі — знаками чого була слава Степана (сяйво благодаті, яке згодом почали зображати у вигляді німбів), коли він говорив, також явлення йому Самого Ісуса Христа у славі Своїй та Отця.
Степана найбільше засудили за цю славу, бо нічого подібного у самих юдеїв не було, що остаточно викривало їх у спротиві самій істині, Богові.
Додам ще, що як свідок каменування Степана згадується Савл, який згодом став апостолом Павлом.
Степан молиться за ворогів, подібно до Ісуса, і не боїться смерті.
Його ім’я перекладається як вінець, і стало загальним символом мучеництва та перемоги. Дивіться зокрема глибокі думки у Якова I, 12:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07012026.html
а також загалом:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/vidnovlennya-Petra.html
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/vidnovlennya-Petra.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01052023.html
Іоана IV, 46 — 'εἰς τὴν Κανὰ τῆς Γαλιλαίας' — 'eis ten Kana tes Galilaias' - у Кану Галілейську. Куди. 'ἐν Καφαρναούμ' - 'en Kapharnaoum' -
у Капернаумі. Де.
Іоана IV, 47, 54 — 'ἐκ τῆς Ἰουδαίας εἰς τὴν Γαλιλαίαν' — 'ek tes Ioudaias eis ten Galilaian' - з Юдеї у Галілею. Звідки і куди.
Іоана IV, 52 — 'τὴν ὥραν παρ’ αὐτῶν ἐν ᾗ κομψότερον ἔσχεν' — 'ten horan par auton en he kompsoteron eskhen' - годину від близько них, у яку здоровіше (легше) мав. Прийменник 'para' в його формі перед наступним голосним тут з родовим відмінком. Така конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця і щодо людської природи Ісуса Христа. Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
Тут вказує на те, що і питання батька зціленого сина і відповідь слуг були під дією Святого Духа, згідно Його волі та прямої участі.
Іоана IV, 53 — 'ἐν ᾗ' — 'en he' - о якій. Коли.
Місто, куди пішов придворний, було географічно вище місцевості, де був його власний будинок, тому в оригіналі двічі вжито слово зійти вниз, спуститися там, де він просить Ісуса про зцілення, та там, де повертається додому. У першому місці слова мають таким чином подвійний смисл — буквальний географічний та духовний, який важливіший — останній показує смирення та віру придворного. Чудо подібне до кількох інших, вчинених Ісусом, про які є розповіді в Євангеліях.
Особливістю ж є те, що чоловік повірив слову Ісуса про зцілення на відстані (така ж ситуація була з римським сотником та його слугою, віру якого Ісус особливо похвалив), а також те, що він уточнює, коли саме це сталося, щоб мати певність, що це чудо Ісуса. Він сам не був безпосереднім свідком самого одужання, але вірить словам слуг, які не знали про історію з Ісусом нічого, крім того, що батько пішов до Нього просити про зцілення.
Для нас це урок у тому, що дія Божа (тут — чудо) може бути ширшою, ніж ми вміщаємо особисто, охоплювати більше людей, і тоді, коли їх участь правдива, маємо приймати їх свідчення так, наче самі є свідками, з подібною довірою.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01052023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!