Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Літургія:
Іуди I, 1 — 'ἐν θεῷ πατρὶ' — 'en theo patri' - у Бозі Отці
. У Кому.
Іуди I, 4 — 'εἰς τοῦτο τὸ κρίμα' — 'eis touto to krima' - для цього суду
. Прийменник 'eis' вказує на мету. 'εἰς ἀσέλγειαν' - 'eis asegeian' - у безсоромність; у розбещеність; у розпусту
. Тобто перетворюють у що. Згадується місце у апостола Павла, про яке нещодавно писав за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Можна сказати, що якщо людина живе у благодаті, виконує Божу волю, то Його дари, зокрема і тілесні, не ведуть до гріхів, а ось ці згадані тут лжевчителі якраз роблять всупереч цьому.
Іуди I, 5 — 'ἐκ γῆς Αἰγύπτου' — 'ek ges Aigyptou' - із землі Єгипту
. Прийменник 'ek' вказує на вихід з Єгипту.
Іуди I, 6 — 'εἰς κρίσιν μεγάλης ἡμέρας' — 'eis krisin melages hemeras' - для суду великого дня
. Прийменник 'eis' вказує на мету. 'ὑπὸ ζόφον' - 'hypo zophon' - під мороком
. Прийменник 'hypo' тут з аккузативом і вказує на утримання під тягарем мороку.
Іуди I, 10 — 'ἐν τούτοις' — 'en toutois' - у тому ж і; тим же і
. Можливі обидва варіанти перекладу. Перший вказує на те, що біологічне в людині може бути середовищем
для падіння, а другий — що ті люди самі використовують біологічне для гріха, пороків та падінь.
Початок Соборного послання апостола Юди (одного з 12 апостолів, близького родича апостола Якова, брата Господнього (тобто зведений родич Ісуса через Йосипа Обручника). У Писанні братами і сестрами називаються взагалі близькі родичі (зокрема двоюрідні та троюрідні брати та сестри).
Для мене святий апостол пам'ятний тим, що, згідно моїх обчислень, саме у День його пам'яті, 2 липня 2001 р. відбулися події, які безпосередньо привели мене до рішення стати добрим християнином, про що зараз не час говорити детально. Один з моїх улюблених святих.
Вважається, що послання написане приблизно тоді ж, коли і послання апостола Петра, і цілком можливо, що з приводу тих же людей. Принаймні при порівнянні тематики, позиції та висловлювань легко знайти багато паралелей. Тому, оскільки про послання Петра, писав нещодавно, то пропоную знову згадати те, що тоді писав, оскільки воно стосується так само і послання апостола Юди. Дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29012026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03022026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04022026.html
Про суперечку Архангела Михаїла з дияволом про тіло Мойсея — описана в апокрифічній книзі, яка у той час була поширена серед юдеїв. Розуміють так, що Господь сховав через Архангела Михаїла тіло Мойсея, щоб ізраїльтяни, пам'ятаючи усе, що чинив Господь через нього, не приписали йому самому Божого достоїнства (як це могли робити язичники) і не почали йому поклонятися як богу.
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21022023.html
Луки XXII, 39 — 'εἰς τὸ ὄρος τῶν ἐλαιῶν' — 'eis to oros ton elaion' — у гору Оливок; у гору Оливну; на гору Оливну (Єлеон)
. Тобто куди
.
Луки XXII, 40, 46 — 'εἰς πειρασμόν' — 'eis peirasmon' - у спокусу; у випробування
. Можливі обидва варіанти перекладу. Паралель з молитвою Господньою. Дивіться також:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032025.html
Луки XXII, 41 — 'ἀπ’ αὐτῶν' — 'ap auton' - від них
. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на те, що Ісус дійсно відійшов від учнів.
Луки XXII, 42 — 'παρενέγκαι τοῦτο τὸ ποτήριον ἀπ’ ἐμοῦ' — 'parenenkai touto to poterion ap emou' - пронеси (геть, повз) цю чашу від Мене; забери цю чашу від Мене
. Прийменник 'apo' та префікс 'par' вказують на те, що йдеться водночас про рух біля і окремо, збоку, тобто наблизившись, пройти повз, пройти, не торкнувшись
. Вживання складних відтінків змісту з прийменниками та префіксами вказує на те, що людська воля Христа шукає, чи є якийсь особливий спосіб, щоб не зазнати того, чого чекає. Водночас людська воля Христа слухняна Божій волі. Христос не шукає, як уникнути очікуваного, не заперечує, що воно відбудеться, а ввіряє Себе Отцеві (та Духові). Лише Бог може те змінити, Господь повністю Йому довіряє. Дивіться також більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10022026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18022025.html
Луки XXII, 45 — 'ἀπὸ τῆς προσευχῆς' — 'apo tes proseukhes' - від високої, одухотвореної молитви
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що Ісус перестав молитися так, як тут описано. 'ἀπὸ τῆς λύπης' - 'apo tes lypes' - від болю; від смутку
. Апостоли заснули, щоб не журитися. Нелогічність людської поведінки — сон не міг вирішити їх смутку на краще, бо це не втома, але вони все одно заснули. Прийменник 'apo' тут вказує на супровідну причину сну — біль і смуток не сприяють сну, але можуть знижувати активність, що може привести зрештою до сну. Не біль і смуток тягне людей до сну, а їх піддавання зменшенню активності, яка може бути наслідком зокрема немочі або гріха. З іншого боку, ці слова обнадійливі — якщо ні біль, ні смуток виступають лише супровідною причиною сну, тоді можна бути бадьорими навіть у ситуаціях смутку чи болю (хоча це потребує зусиль).
Луки XXII, 49 — 'ἐν μαχαίρῃ' — 'en makhaire' - мечем
.
Луки XXII, 50 — 'ἐξ αὐτῶν' — 'ex auton' - з них
. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує на те, що йдеться про когось із групи учнів.
Луки XXII, 53 — 'ἐν τῷ ἱερῷ' — 'en to hiero' - у храмі
. Де.
Луки XXII, 54 — 'εἰς τὴν οἰκίαν τοῦ ἀρχιερέως' — 'eis ten oikian tou arkhiereos' - у дім первосвященника
. Куди.
Луки XXII, 55 — 'ἐν μέσῳ' — 'en meso' - серед; посередині
(де).
Луки XXII, 58 — 'ἐξ αὐτῶν' — 'ex auton' - з них
. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує на те, що йдеться про когось із групи людей.
Луки XXII, 65 — 'εἰς αὐτόν' — 'eis auton' - щодо Нього; стосовно Нього; до Нього
. Тобто вказує на спрямованість зневаг.
Луки XXII, 66 — 'εἰς τὸ συνέδριον' — 'eis to synedrion' - у синедріон
. Куди.
Луки XXII, 69 — 'ἀπὸ τοῦ νῦν' — 'apo tou nyn' - віднині; відтепер
. Сталий вислів. Прийменник 'apo' вказує на початок відліку часу. 'ἐκ δεξιῶν τῆς δυνάμεως τοῦ θεοῦ' - 'ex dexion tes dynameos tou theou' - з правиці сили Бога
. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки буде іти Ісус.
Луки XXII, 71 — 'ἀπὸ τοῦ στόματος' — 'apo tou stomatos' - з уст
. Прийменник 'apo' вказує на те, що неправедні судді вважають це обʼєктивним доказом провини
Ісуса (хоча немає жодної провини у тому, щоб бути Месією, Христом, Спасителем і Царем), настільки необʼєктивним був їх суд.
Про бадьорість та дух є гарний твір за посиланням:
https://sites.google.com/view/rozdumy23/na-slova-hristovi-pilnujte-j-molitsa-sob-ne-vpasti-v-spokusu---badorij-bo-duh-ale-nemicne-tilo
Про те, що укріпляло Ісуса у виконанні Божої волі:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Chasha.pdf
— Юдо, то ти поцілунком видаєш Сина Людського?
, — питання Бога-Творця до людини, яке показує, що поцілунки Бог сотворив для любові, близькості, особливого вияву особистості, коли через тіло виявляється також щось, що не зводиться лише до тіла. Поцілунок створений Богом за задумом як знак, тобто він завжди щось означає, на щось вказує, але Юда викривив себе так, що чинить тяжкий гріх, вживаючи поцілунок як знак своєї зради, знак лукавого. Поцілунок може вказувати на (бути пов'язаним з) тіло, може — на душу, може на лукавого (як у випадку Юдиного поцілунку), а може — на Бога. Господь відкриває глибину падіння Юди, закликаючи його до покаяння через сам прояв гріха (о, якби Юда дійсно задумався над словами Христа, він міг би покаятися, натомість він у відчаї загинув згодом).
На що вказував поцілунок Юди? Він вказував на те, що Юда так нічого за роки близького перебування поряд з Ісусом нічого для себе не взяв, нічому не навчився. Але Юда не думав про це. Він не хотів нічому вчитися. І лукавий знайшов спосіб його спокусити. І найгірше навіть не те, що він фактично закреслив усе своє життя зрадою, але те, що прагнув погубити Ісуса, Його справу, а також і перекреслив життя інших учнів та учениць Ісуса. Юда так і не побачив у Ісусі Спасителя, так і не пізнав Його, й у відчаї згодом загинув.
Поглянемо на інше питання, яким має бути поцілунок, щоб він був добрим? Можна по-різному міркувати, але одна думка очевидно є правильною — він має вказувати на Бога, тобто фактично бути від Бога. І, звичайно, не бути від лукавого. І потрібно сказати, що майже не можна уявити ситуації, де поцілунок від Бога не вказує також разом з тим і на душу (а можливо, і тіло). Бог у цьому розумінні не монополізує
, не привласнює Собі значення поцілунку, але хоче, щоб душа (а можливо, і тіло) брали у… тому участь, щоб освячувалося творіння, наближаючись до Творця.
У такому разі навіть те, що вказує на тіло, буде добрим, як говорить Апостол, бо здійснене у Господі
(на жаль, цитую напам'ять, не зміг знайти в Посланнях). Стан людини, коли її поцілунок у Господі — називається станом цілісності, слов'янською целомудрієм
, бо вказує не лише на всю людину, на всю її природу, але і на її призначення і мету, на її покликання, на її силу та зростання та подібне — на Бога. Перебування у цьому стані, якщо є утвердженим, є чеснотою з такою ж назвою.
Лука підкреслює упередженість суддів до Ісуса, те, що вирок був відомий завчасно.
Про трикратне зречення Петра та Ісуса є гарний твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/christisrisen1/ochi-chrysta.html
Проречи нам, хто вдарив Тебе!
, — прояв хули на Ісуса, але також і на пророцтва — смисл пророцтва не у тому, щоб повідомити певні знання, а в тому, щоб наблизити до Бога. Натомість, замість наближення до Бога воїни просто знущаються.
Господь через Своє довготерпіння нас спасає.
Про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21022023.html
Великомученику Федору Тирону:
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21062023.html
Більше про читання з Євангелія від Іоана дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Trijcya.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!