Коментар на (1 Іоана III, 10-20; Марка XIV, 10-42)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf

Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

1 Іоана III, 11 — 'ἀπ’ ἀρχῆς' — 'ap arkhes' — від початку. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на початок відліку часу.

1 Іоана III, 14 — 'ἐκ τοῦ θανάτου εἰς τὴν ζωήν' — 'ek tou thanatou eis ten zoen' - від смерті до життя. Пара прийменників 'ek'-'eis' вказує на рух звідки і куди. 'ἐν τῷ θανάτῳ' - 'en to thanato' - у смерті. Тобто смерть діє у людині та навколо неї.

1 Іоана III, 15 — 'ἐν ἑαυτῷ' — 'en heauto' - у ньому самому.

1 Іоана III, 16 — 'ἐν τούτῳ' — 'en touto' — у тому; тим.

1 Іоана III, 17 — 'ἀπ’ αὐτοῦ' — 'ap autou' - від нього. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на те, що серце закриває та людина повністю, зовсім. 'ἐν αὐτῷ' - 'en auto' - у ньому.

1 Іоана III, 18 — 'ἐν ἔργῳ καὶ ἀληθείᾳ' — 'en ergo kai aletheia' - у ділі та істині; ділом та істиною. Тобто діяльно, активно, а також правдиво, щиро, праведно.

1 Іоана III, 19 — 'ἐκ τῆς ἀληθείας' — 'ek tes aletheias' - від істини. Прийменник 'ek' вказує на джерело походження. Дивіться за посиланнями вище та іншими.

Чим справжня любов відрізняється принципово від неправди, від омани. Загалом багато дослідників та проповідників відзначають, що у Біблії немає теорії любові, теорії кохання, але є описаний досвід, найперше Божої любові, але і любові у більш широкому розумінні (додам, що полюбити людина може у різних обставинах, тому Господь, щоб не залишати полишеними різних людей поза межами певної теорії любові, якраз не дає жодної схеми, жодної теорії, але дарує віру).

Іоан тут порівнює справжню любов з її фальсифікаціями. Приклад Каїна, який убив свого брата через заздрість, дуже промовистий, свідчить про те, що справжня любов не чинить зла на відміну від фальсифікації. Раніше, ніж спокуситися на гріх, Каїн фальсифікував богошанування (приносячи жертву без очищення від гріхів та покаяння), фальсифікував богоспілкування (не послухавши Божої поради), використав довіру брата (щоб наблизитися до нього), нарешті вбив його, а потім не виявив дійсного покаяння перед Богом. Усе це прояви, які також властиві для фальсифікацій любові. І від того усього Господь нас застерігає.

Стосовно серця у кінці читання — тут власне тема совісті. Сьогодні багато часу присвятив обговоренню, а потім підготовці твору про совість, а також про мої подарунки, але, оскільки твір не готовий, то наведу тут лише короткий уривок і даю посилання на вірші, в яких тема розкрита глибоко. Google Gemini 3 Pro каже про кінцівку читання, що Іоан у III, 20 каже серце, тому що він говорить про екзистенційний стан, а не про юридичний процес. Коли серце засуджує, це означає тотальне відчуття власної негідності перед лицем Любові. Павло ж, вживаючи термін совість, частіше говорить про моральну оцінку конкретних дій. Тобто Іоан тут глибший: він говорить не про те, що я зробив щось погане (рівень совісті/вчинків), а про те, що я є недосконалим у самій своїй основі (рівень серця/буття), і саме тому нам потрібен Бог, який більший від серця. Тут далі уже не Gemini, а я додам, що в апостола Якова тема совісті також дуже глибоко розкрита, дивіться про це за першим посиланням (там насправді 6 сторінок, потрібно дочитати до 6, вони короткі, але дуже змістовні), а також важливий твір за другим:
https://www.instagram.com/p/DT6fS8BAiZV/?img_index=1
https://www.instagram.com/p/DT6XeoPAieq/

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14022023.html

(Марка XIV, 10-42)
Марка XIV, 13, 16 — 'εἰς τὴν πόλιν' — 'eis ten polin' - у місто. Куди.

Марка XIV, 18 — 'εἷς ἐξ ὑμῶν' — 'heis ex hymon' - один з вас. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує на те, що йдеться про одного з групи людей.

Марка XIV, 20 — 'εἰς τὸ τρύβλιον' — 'eis to tryblion' - у миску.

Марка XIV, 23 — 'ἐξ αὐτοῦ' — 'ex autou' - з неї. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує на те, звідки пили.

Марка XIV, 26 — 'εἰς τὸ ὄρος τῶν ἐλαιῶν' — 'eis to oros ton elaion' - у гору Оливну; на гору Оливну; у гору Елеон; на гору Елеон. Прийменник 'eis' вказує на напрямок руху та місце призначення, куди пішли.

Марка XIV, 28 — 'εἰς τὴν Γαλιλαίαν' — 'eis ten Galilaian' - у Галілею. Тобто Господь обіцяє прибути туди швидше за учнів.

Марка XIV, 32 — 'εἰς χωρίον οὗ τὸ ὄνομα Γεθσημανεί' — 'eis khorion hou to onoma Gethsemanei' - у місце, яке зветься Гефсиманія.

Марка XIV, 35 — 'παρέλθῃ ἀπ’ αὐτοῦ' — 'parelthe ap autou' - пройшла би близько від Нього; проминула би Його; обійшла б Його. Прийменник 'apo' та префікс 'par' вказують на те, що йдеться водночас про рух біля і окремо, збоку, тобто наблизившись, пройти повз, пройти, не торкнувшись. Тут самі переживання Ісуса в очікуванні ще не названі Його годиною.

Марка XIV, 36 — 'παρένεγκε τὸ ποτήριον τοῦτο ἀπ’ ἐμοῦ' — 'parenenke to poterion touto ap emou' - пронеси цю чашу повз Мене; забери цю чашу від Мене. Аналогічне поєднання до попереднього вірша. Вживання складних відтінків змісту з прийменниками та префіксами вказує на те, що людська воля Христа шукає, чи є якийсь особливий спосіб, щоб не зазнати того, чого чекає. Водночас людська воля Христа слухняна Божій волі. Христос не шукає, як уникнути очікуваного, не заперечує, що воно відбудеться, а ввіряє Себе Отцеві (та Духові). Лише Бог може те змінити, Господь повністю Йому довіряє.

Марка XIV, 38 — 'ἵνα μὴ ἔλθητε εἰς πειρασμόν' — 'hina me elthete eis peirasmon' - щоб не увійти в спокусу. Паралель до молитви Господньої (цитата), тим більше зворушлива щодо того, що Христос Сам переживає. Дивіться також:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032025.html

Марка XIV, 41 — 'εἰς τὰς χεῖρας τῶν ἁμαρτωλῶν' — 'eis tas kheiras ton amartolon' - у руки грішних; у руки грішників. Христос молитвою з повною довірою ввіряв Себе в руки Отця і Духа, а тепер з повним послухом ввіряє Себе в руки грішних, не будучи грішним.

Щодо моління про чашу дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Chasha.pdf

Про паралельні місця в Матфея (Матфея XXVI, 14-46), Луки (Луки XXII, 3-46) та Іоана (Іоана XIII, 36-38, XVIII, 1) дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21022023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14042023.html

Навіть знаючи про все з самого початку, зокрема і про те, що один з Його найближчих учнів Його зрадить, за деякими переказами (наприклад, від Іоана Золотоустого), що Іуда мав владу над іншими учнями, Господь у саду сам, наодинці, стає на молитву. Цим самим показуючи, що найперше звертатися до Бога, Який може, здатний і хоче допомогти, та підкреслює важливість молитви для усіх, хто наділений владою — навіть владою над Христовими апостолами.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14022023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!