Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Рання:
Про читання з Євангелія дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11052025.html
Літургія:
Римлян XIII, 11 — 'ἐξ ὕπνου' — 'ex hypnou' - від сну; зі сну
. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує на те, звідки відбувається перехід — від сну до бадьорості. Аналогічно вживається він у випадку воскресіння, зокрема Воскресіння Ісуса Христа — від смерті до життя.
Римлян XIII, 13 — 'ἐν ἡμέρᾳ' — 'en hemera' - у день; удень
. Скоріше другий варіант перекладу. Сталий вислів.
Римлян XIII, 14 — 'μὴ ποιεῖσθε εἰς ἐπιθυμίας' — 'me poieisthe eis epithymias' - не творіть у пожадливість; не творіть для пожадливості; не перетворюйте у пожадливість
. Можливі різні варіанти перекладу. Вислів багатозначний. Ключова думка тут, що людина може любов до себе, піклування про своє тіло перетворити на пожадливість або використати для пожадливості, чого якраз робити не потрібно. Прийменник 'eis' тут передає відтінок зміни центру дії — від доброго піклування до недоброї гріховної пристрасті та пожадливості. Детальний розбір цих слів у різних контекстах дивіться далі внизу.
Римлян XIV, 1 — 'μὴ εἰς διακρίσεις διαλογισμῶν' — 'me eis diakriseis dialogismon' - не для розрізнення (судового розгляду справи) думок (намірів, розрахунків, дискусій, суперечок)
. Тобто не потрібно брати на себе роль суддів для осудження інших, зокрема немічних братів і сестер, зокрема не потрібно розпочинати спілкування, розмову для того, щоб осудити людину, посваритися з нею. Ці слова апостола також непрямо стосуються людей (апостол не мав на увазі їх, але за смислом вони підходять і для цього випадку), які беруть на себе роль психологів
, бажаючи показати свою зверхність
.
Сьогоднішнє рядове читання є закликом прокинутися від духовного сну, відкинути злі справи, думки, слова та наміри, натомість бути такими, щоб коли настане Пришестя Господа, коли таємне виявиться, щоб ми були у світлі, а не в темряві.
Зодягніться Господом Ісусом Христом
— можливо, людина не готова повністю оновити своє життя, в одну мить цілком змінитися, наповнивши усе серце, душу та розум світлом, наблизитися до досконалості, але кожна людина може змінитися у Христі, до чого, власне, Павло закликає. Людина може одягнутися — так само вона може узяти собі добрі думки, може виконати заповідь, може послужити Христу та ближнім тощо.
Щодо вірша Римлян XIII, 14 дивіться наступний твір. Цитую:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17022026.html
Матфея V, 28: 'ἐγὼ δὲ λέγω ὑμῖν ὅτι πᾶς ὁ βλέπων γυναῖκα πρὸς τὸ ἐπιθυμῆσαι ἤδη ἐμοίχευσεν αὐτὴν ἐν τῇ καρδίᾳ αὐτοῦ' — Я кажу вам, що кожен, хто споглядає жінку до пожадання, уже вчинив перелюб з нею у серці своєму
. Тут видно прийменник 'pros', який за основним змістом означає до
, тобто вказує на напрямок руху. Отже, коли хтось дивиться на когось уважно (що означає грецьке слово, вжите тут), то з такою людиною відбувається рух. Вона може рухатися до пожадливості, а прийшовши туди
, пройшовши цей шлях
, вона вчинила уже перелюб. Чи означає тут грецьке слово пожадати
бажання, чи це щось інше / більше? Шлях від приверненої уваги і згоди виявити цю увагу через споглядання аж до появи пожадливості може здаватися коротким, але головне — людина ніяк не зобовʼязана його пройти! Тобто цей шлях можна не проходити, і ми усі до цього покликані. Якщо здається, що це може просто статися наче ненавмисно
, тоді ці слова є закликом виявити більше усвідомленість, уважність до шляху, життя, до себе і Бога і не йти цим шляхом.
Згадується ще притча про милосердного самарянина і народжується молитва: Господи, допоможи мені на шляху уважності, щоб не потрапити у руки духовних розбійників!
(під якими символічно у притчі розуміють злих духів).
Діяння XX, 33: 'ἀργυρίου ἢ χρυσίου ἢ ἱματισμοῦ οὐδενὸς ἐπεθύμησα' — Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав
. Тут йдеться про потреби людини, але водночас і про те, що не всі бажання людини походять насправді від її потреб. Золото, срібло, чиясь одежа (тобто збагачення) не є власне потребою людини, але можуть бути її бажанням.
Римлян VI, 12: 'μὴ οὖν βασιλευέτω ἡ ἁμαρτία ἐν τῷ θνητῷ ὑμῶν σώματι εἰς τὸ ὑπακούειν ταῖς ἐπιθυμίαις αὐτοῦ' — Тож нехай не панує гріх у смертному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадли́востей
. Тут пожадливість належить не самій людині, але гріху, що означає, що пожадливість не є виявом свободи людини.
Римлян XIII, 14: 'ἀλλὰ ἐνδύσασθε τὸν κύριον Ἰησοῦν Χριστόν, καὶ τῆς σαρκὸς πρόνοιαν μὴ ποιεῖσθε εἰς ἐπιθυμίας' — але зодягні́ться Господом Ісусом Христо́м, а плотське думання наперед (тобто турботи щодо плоті наперед, завчасно) не творіть (тобто не перетворюйте) на пожадли́вості!
.
Тут видно, що плотське думання наперед не є гріхом, але його можна сотворити (зробити, тобто викликати ним пожадливості) пожадливостями (і не однією!).
Тут йдеться про тілесні потреби, але можна також розуміти і душевні у звʼязку з тілесними. Знову бачимо шлях — між думанням про тілесні потреби наперед, тобто усвідомленням тілесності, її наслідків і потреб, і між пожадливостями. І знову людина не зобовʼязана його проходити!
Матфея VI, 32: 'πάντα γὰρ ταῦτα τὰ ἔθνη ἐπιζητοῦσιν· οἶδεν γὰρ ὁ πατὴρ ὑμῶν ὁ οὐράνιος ὅτι χρῄζετε τούτων ἁπάντων' — Бож усьо́го того́ язичники (народи) шука́ють; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно
. Важливо сказати, що можна бачити, що добрим є задовільняти потреби не через бажання їх задовільнити, а через знання про їх існування. Наприклад, добрим є їсти не через відчуття голоду, але через знання, що настав час поїсти. Можна ставити собі питання: Чи я хочу, щоб моя потреба у чомусь була задоволена без мого відчутного бажання? Чи я хочу, щоб я відчував це бажання?
. Потрібно сказати, що знання про те, що Бог знає про наші потреби, не заперечує звернення до Нього у молитві. Навпаки, молитва заохочується тим, що Бог близько і знає більше нас самих. Також це не означає, що людина відмовляється від праці для потреб, але її пошук іде далі за них, до Бога.
1 Коринтян VII, 5: 'μὴ ἀποστερεῖτε ἀλλήλους, εἰ μήτι ἂν ἐκ συμφώνου πρὸς καιρὸν ἵνα σχολάσητε τῇ προσευχῇ καὶ πάλιν ἐπὶ τὸ αὐτὸ ἦτε, ἵνα μὴ πειράζῃ ὑμᾶς ὁ σατανᾶς διὰ τὴν ἀκρασίαν ὑμῶν' — Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо до певного (визначеного) часу за згодою (одноголосною, так, щоб звучала думка обох!), щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням (нестачею стриманості, самоконтролю)
. Тут йдеться про тілесні стосунки подружжя. Апостол дає пораду. Можна думати, що пожадливість може бути однією з головних спокус тут, тому можна думати і те, що пожадливість може бути виявом нестачі стриманості. З огляду на все вищенаписане, людина покликана до обачності, свідомо йти до Господа.
Отримав критичний відгук щодо першого вірша. Наведу тут мої відповіді.
Це відоме місце, яке потребує екзегези.
Якщо хтось намагався виконати цю заповідь, тоді ця людина знає, що вжито два дієслова, які не тотожні одне одному (дивитися, розглядати та подібне ≠ пожадати). Вони далеко не завжди поєднуються, навіть у контексті стосунків, і навіть щодо кохання та одруження. Тому існування шляху
очевидне.
Я ще проконсультувався з Gemini. Він підтвердив, що це правильне тлумачення.
https://poe.com/s/z0VUGM0InIqub14eMLF3
Зверну вашу увагу на ще одне місце стосовно простору
— це вживання у цьому ж вірші прийменника 'en' щодо серця (серце як простір здійснення перелюбу чи вірності).
А ще — таке розуміння випливає з іншого відомого місця, яке тут не згадується. Матфея XIX, 12:
'εἰσὶν γὰρ εὐνοῦχοι οἵτινες ἐκ κοιλίας μητρὸς ἐγεννήθησαν οὕτως, καὶ εἰσὶν εὐνοῦχοι οἵτινες εὐνουχίσθησαν ὑπὸ τῶν ἀνθρώπων, καὶ εἰσὶν εὐνοῦχοι οἵτινες εὐνούχισαν ἑαυτοὺς διὰ τὴν βασιλείαν τῶν οὐρανῶν. ὁ δυνάμενος χωρεῖν χωρείτω' — в якому вжито вмістити
, яке походить від дати місце
(кімнату), тобто те, що дає простір для
.
З огляду на ці місця це є правильна думка.
Іуди I, 4 — 'εἰς τοῦτο τὸ κρίμα' — 'eis touto to krima' — для цього суду
. Прийменник 'eis' вказує на мету. 'εἰς ἀσέλγειαν' - 'eis asegeian' - у безсоромність; у розбещеність; у розпусту
. Тобто перетворюють у що. Можна сказати, що якщо людина живе у благодаті, виконує Божу волю, то Його дари, зокрема і тілесні, не ведуть до гріхів, а ось ці згадані тут лжевчителі якраз роблять всупереч цьому.
Також додам, що Римлян XIII, 14 фактично у світлі цього всього відкриває бачення зокрема і духовного зростання та виховання. Це фактично золоте правило
ставлення до багатьох сфер життя людини.
Слабкого у вірі приймайте не для суперечок про погляди
— не у (як пункт призначення) судженні (розрізненні) помислів, задумів, рухів сердечних
— не обтяжуйте неутверджених великою ретельністю та пильністю, навпаки, потрібно виявити взаємну підтримку, єдність та солідарність у доброму, у Христі.
Бажання виправити ближнього
може походити не з любові до Бога, до нього та до себе, а з інших спонук, і тоді таке бажання може привести навіть до недовіри Богові у тому, що Він піклується про кожну людину. Цього Павло навчає уникати.
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26022023.html
Матфея VI, 18 — 'τῷ πατρί σου τῷ ἐν τῷ κρυφαίῳ· καὶ ὁ πατήρ σου ὁ βλέπων ἐν τῷ κρυφαίῳ' — 'to patri sou to en to kryphaio kai ho pater sou ho blepon en to kryphaio' - Отцеві твоєму, Який у тайні, і Отець твій, Який бачить у тайні (у захованому; таємне)
. Те, про що людина дбає, вона і отримує як нагороду, її дії приносять певні результати. Отже, якщо людина дбатиме про людську славу, то отримає її певною мірою, якщо ж дбатиме про те, що бачить лише Бог, то у відповідь отримає те, що дає Сам Бог. До цього додасться все інше і серце людини буде з Богом. Тому тут не настільки важлива тайна, скільки щирість і повна посвята Богові. Можна і потрібно робити добро і публічно, але якщо людина робить це для Бога, а не для людської слави, то вона матиме глибокі стосунки з Богом, небесний скарб. Слова ж про таємне мають інше — педагогічне спрямування. Люди часто хочуть уявити Бога тим чи іншим чином, а Христос каже не уявляти Бога, а спробувати відкинути мотиви, які не повʼязані з Богом, зокрема бажання суто людської слави. Якщо так зробити, то незрівнянно краще, ніж з використанням будь-якої уяви, зможеш звертатися до Бога. Хочеш бачити Бога? Відкинь те, що цьому заважає. Молитва може не досягати Бога не тому, що Він невидимий чи недосяжний, а зокрема тому, що вона може поєднуватися у тієї людини з гріхом (що у грецькій мові взагалі означає промахнулася, не влучила у ціль
). Дивіться також щодо Марка III, 29 за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04092025.html
Додам ще кілька слів про слово 'αφητε' — 'aphete' — відпустите, дасте піти, втратите, звільните; розіб'єте (як військо у битві); простите борги; залишите, відпустите (також має інші значення, які не виглядають доречними у цьому контексті, загалом слово дуже багатозначне)
. Зупинюся на багатозначності цього слова. Загалом, найбільш ясним смислом його у Новому Завіті є простите
, а формою прощення (як це має бути, як це себе проявляє) — відпустите, дозволите піти
. Тобто у найбільш загальному смислі Євангельське прощення, заповіді стосуються відпущення
гріхів, боргів, можливості їм не зачіпати нас самих
, ставання невразливими для них
по причині їх промахування
повз нас тощо. Тобто непрощений гріх у цьому сенсі влучає
в людину, яка не прощає, і цим завдає їй болю. А простити
означає зробити так, щоб гріх промахувався, проходив повз, не зачіпаючи
. Це відповідає ухиленню від удару в бойових мистецтвах — гріх влучає в
людину, а та, яка прощає його в Євангельському сенсі, ухиляється від ураження
. Але це ж слово має і смисл розбити військо у битві чи війні
— тобто у певних випадках прощення рівноцінне повній остаточній перемозі у війні чи битві. Іноді прощення може означати відділення, тобто перебування у безпеці, не просто ухилення від ураження
, але переміщення у безпечне місце
. І так далі, тобто християнське прощення багатозначне і має багато проявів та форм. Дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24082025.html
Матфея VI, 20 — 'θησαυρίζετε δὲ ὑμῖν θησαυροὺς ἐν οὐρανῷ' — 'thesaurizete de hymin thesaurous en ourano' - складайте (накопичуйте, нагромаджуйте, збирайте, тримайте в запасі) ж вам скарби у небі
. Більше про цю тему писав за посиланнями:
https://www.instagram.com/p/C8IaY47MdZ1/
https://www.instagram.com/p/C_C8qyAMq08/?img_index=2
https://www.instagram.com/p/C6UFB17sjwP/?img_index=1
https://www.instagram.com/p/DT6fS8BAiZV/?img_index=1
Про піст — аналогічно до вчорашніх читань:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21022026.html
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26022023.html
Предтечі:
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28092025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06102024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17092023.html
Про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09032023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16072024.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!