Коментар на (Марка XVI, 9-20; Римлян V, 1-10; Матфея VI, 22-33; 2 Коринтян XI, 21-XII, 9; Матфея XVI, 13-19)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Рання:
(Марка XVI, 9-20)
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04052025.html

Літургія:
(Римлян V, 1-10)
Римлян V, 1 — 'ἐκ πίστεως' - 'ek pisteos' - з віри. Йдеться про ставання праведними через діяльні прояви віри у житті. Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28062025.html

Римлян V, 2 — 'εἰς τὴν χάριν ταύτην ἐν ᾗ ἑστήκαμεν' - 'eis ten kharin tauten en he estekamen' - до тієї благодаті, у якій поставлені; до тієї благодаті, якою поставлені. Тобто доступ до чого, до Кого, і що це означає.

Римлян V, 3 — 'ἐν ταῖς θλίψεσιν' - 'en tais thlipsesin' - в утисках. Тобто у яких обставинах хвалимося.
Про ланцюжок, надію і любов — жива християнська надія є наслідком любові від Бога, тому коли людина зберігає і примножує дар любові, тоді вона витривала і у неї в різних життєвих подіях, ситуаціях народжується неосоромна надія на Божу любов, вічне життя та перемогу над гріхами. Ця надія не є самими цими дарами, але при виявленні усіх цих дарів вона стає міцнішою.
Дивіться також:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/

Римлян V, 5 — 'ἐν ταῖς καρδίαις ἡμῶν διὰ πνεύματος ἁγίου τοῦ δοθέντος ἡμῖν' - 'en tais kardiais hemon dia pneumatos hagiou tou dothentos hemin' - у серцях наших через Духа Святого, даного нам. Тобто тут не потрібно розділяти Духа Святого і Божу любов. Образ рідини, яка тече, ллється, наповнює, вказує на смисл порівняння — Дух Святий наповнюючи у серці все нові та нові ділянки, місця, наче та рідина, і саме у цих ділянках являється Божа любов. Серце тут місце, у якому Дух Святий має розливатися, текти далі — до нових місць, щоб там явилася Божа любов. Можна тут образно сказати про дію Святого Духа, Бога: дія Духа Святого — ріка, течія, потік любові, яка охоплює у серці все нове і нове.

Римлян V, 8 — 'ἀγάπην εἰς ἡμᾶς' - 'agapen eis emas' - любов до нас. Показує поступовість відкриття (рух одкровення, явлення) Божої любові у Христі. Також вказує на те, до кого веде Божа любов Його Самого — до людей, до їх пошуку для їх спасіння.

Римлян V, 9 — 'ἐν τῷ αἵματι αὐτοῦ' - 'en to haimati autou' - Кровʼю Його. Чим стаємо праведними, що веде людей до істинної праведності, виправдання. 'ἀπὸ τῆς ὀργῆς' - 'apo tes orges' - від гніву. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що спасіння означає повне позбавлення стану, який викликає праведний гнів Божий, отже, повне ставання праведними.

Римлян V, 10 — 'σωθησόμεθα ἐν τῇ ζωῇ αὐτοῦ' - 'sothesometha en te zoe autou' - будемо спасені у житті Його; будемо спасенні життям Його. Тут можливі обидва варіанти перекладу. Перший вказує на те, що спасіння людей — у Воскресінні Христа з мертвих, другий — що життя Воскреслого Христа є спасінням людей. Примирилися — дослівно змінилися взаємно, прийшли до компромісу, обмінялися. Мається на увазі, що Христос помер замість нас (обмін), і це зробило людей і Бога подібними у Христі (зблизило, стало наче компромісом). Смисл примирення похідний від загального смислу уривка. Жертва Сина Божого стала Жертвою примирення.

Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14072024.html

(Матфея VI, 22-33)
Матфея , 22 — ´απλους´ - ´haplous´ - складене разом, єдине, просте, досконале, довершене (око). ´ολον´ - ´holon´ - усе, ціле. складене разом ціле, усе, єдине — напевне, сучасною мовою — повне і цілісне око, тобто сприйняття, усвідомлення, бачення, погляд, світогляд, також усе повне тіло, тобто тут скоріше стан життя, людської природи.

Матфея VI, 23 — 'ἐν σοὶ' - 'en soi' - у тобі. Де. Важливість розуму, сприйняття, бачення, ставлення та подібне у житті людини, зокрема духовному.

Матфея VI, 26 — ´εμπλεψατε εἰς τὰ πετεινὰ τοῦ οὐρανοῦ´ - ´emblepsate eis ta peteina tou ouranou´ - подивіться уважно на (в), добре роздивіться пташок (наче ви живете у їх середовищі, серед них, стараєтеся бути схожими на них як своє оточення, сусідів) небесних. Йдеться про видимих пташок, які мають тіло та тілесні потреби (частину живої природи). 'οὐδὲ συνάγουσιν εἰς ἀποθήκας' - 'oude synagousin eis apothekas' - не збирають разом (докупи) у клуні (місця для зберігання запасів). Куди.

Матфея VI, 27 — 'τίς δὲ ἐξ ὑμῶν' - 'tis de ex hymon' - хто ж із вас. Тобто покажіть Мені таку людину! Де вона? — як вияв впевненості, що такої немає.

Матфея VI, 28 — ´καταμαθετε´ - ´katamathete´ - добре обдумайте. Дивіться також за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Matthew6.html

Матфея VI, 29 — 'οὐδὲ Σολομὼν ἐν πάσῃ τῇ δόξῃ αὐτοῦ περιεβάλετο ὡς ἓν τούτων' - 'oude Solomon en pase te doxe autou periebaleto hos hen touton' - ні (навіть і) Соломон у всій своїй славі не одягався подібно одній цій (лілії). Писав раніше, тут наведу частину цитати:
Щоб не склалося думка з попереднього, що Христос нехтує зовнішньою красою, то говорить і це. Зверніть увагу, що тут лілеї виявляються славніші, ніж Соломон, обранець Божий, відомий тим, що в його часі був мир і багато золота, він збудував храм і дуже славний храм для Господа і був славний не тільки зовні, але і своєю великою мудрістю. Тут Христос несподівано каже, що лілея славніша, ніж сам Соломон, Божий обранець. Як же так, адже це зовсім протилежне до того, що Він щойно казав, що ви цінніші за траву. А справа в тому, що красу потрібно помічати; якщо не звертати увагу на красу навколо, красу нас самих також, то вона непомітна часто і здається, що навіть і немає її. Але як ви почнете придивлятися, то ви побачите, яка безодня цієї краси захована там, де ми, можливо, і зовсім не помічаємо, адже подивіться: лілеї красиві тим, що Господь стільки вклав у них, у кожній клітині, в кожній тканині їх організму, вони наповнені Божим задумом, Божим піклуванням, і будь-який дослідник, справді гарний ботанік скаже що дуже багато там закладено, їх організм – справді чудовий. Стосовно ж Соломона йдеться в першу чергу про його одяг: людина піклується про одяг, створює його частково гарним, можна так сказати, що вона не вкладає в свій одяг стільки премудрості, як Господь заклав у лілеї як організм. Отже, якщо ми на це подивимося, то лілеї в цьому смислі славніші, красивіші, ніж одяг Соломона.
Також тут помітно певну ієрархію краси: спершу речі, які ми вважаємо красивими, більше – жива природа, яка не має безсмертної душі, зокрема рослини та тварини (тому цілком християнськими є старання захисників тварин, наприклад, з приводу того, щоб не використовувати їх хутро заради прикрас), ще більше – люди, які сотворені за образом Божим.
Детально писав за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Krasa-3.html

Матфея VI, 30 — 'εἰς κλίβανον' - 'eis klibanon' - у піч. Куди. Дивіться посилання вище.

Дивіться також вірш за посиланням про турботи (вірш 34) — розширений смисловий поетичний переклад Євангельського вірша:
https://www.instagram.com/p/C7cDtRjM31O/

Апостолам Петру та Павлу:
(2 Коринтян XI, 21-XII, 9; Матфея XVI, 13-19)
2 Коринтян XI, 21 — 'ἐν ᾧ' - 'en o' - у чому; чим. Можливі обидва варіанти перекладу. 'ἐν ἀφροσύνῃ' - 'en aphosyne' - у браку розуму; нерозумно; безумно. Як. Апостол не заохочує говорити про себе та свої досягнення. Тут він наче вступає у змагання, хто більший, що також і Христос навчає уникати, але робить це для спасіння учнів. Дивіться більше за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20022023.html

2 Коринтян XI, 23 — 'ἐν κόποις περισσοτέρως' - 'en kopois perissoteros' - у працях більше (тобто у вищій мірі — в уривку кілька разів). 'ἐν πληγαῖς περισσοτέρως' - 'en plegais perissoteros' - у ранах більше (надмірно, багато). 'ἐν φυλακαῖς ὑπερβαλλό' - 'en phylakais hyperballo' - у вʼязницях безмірно (ще більше, багато, що складно все відразу утримати в оперативній памʼяті, тобто більше 7-9 разів). 'ἐν θανάτοις πολλάκις' - 'en thanatois pollakis' - у смертях багато разів. Множина вказує на обставини та стан справ, тобто у обставинах, коли очікується смерть.

2 Коринтян XI, 24 — 'ὑπὸ Ἰουδαίων' - 'hypo Ioudaion' - від юдеїв. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує тут на пасивний стан прийняття (як несправедливе покарання за проповідь Христа). 'πεντάκις τεσσεράκοντα παρὰ μίαν' - 'pentakis tesserakonta para mian' - пʼять разів по сорок без одного. Тобто максимальні дисциплінарні покарання юдеями. Прийменник 'para' тут з аккузативом і вказує тут на те, що чогось не вистачає, а саме — лише одного удару до того, щоб було рівно 40.

2 Коринтян XI, 25 — 'ἐν τῷ βυθῷ' - 'en to bytho' - у глибокому морі. Тобто у відкритому морі без судна, просто на хвилях у воді.

2 Коринтян XI, 26 — 'ἐκ γένους' - 'ek genous' - від своїх (від юдеїв). 'ἐκ γένους' - 'ex ethnous' - від народів (тобто від язичників). Тобто від кого були небезпеки. 'ἐν πόλει' - 'en polei' - у містах. Де. 'ἐν ἐρημίᾳ' - 'en eremia' - у пустелі. Де. 'ἐν θαλάσσῃ' - 'en thalasse' - у морі. Де. 'ἐν ψευδαδέλφοις' - 'en pseudadelphois' - в оточенні (середовищі) фальшивих братів. У якому оточенні, серед кого.

2 Коринтян XI, 27 — 'ἐν ἀγρυπνίαις πολλάκις, ἐν λιμῷ καὶ δίψει, ἐν νηστείαις πολλάκις, ἐν ψύχει καὶ γυμνότητι' - 'en agypniais pollakis, en limo kai dipsei, en nesteiais pollakis, en psykhei kai gymnoteti' - у чуваннях багатьох (без сну), у голоді та спразі, у постах (тобто без їжі кілька днів і ночей) багатьох (часто), у холоді та наготі. Як, у чому, в яких ситуаціях та станах.

Про вірші 2 Коринтян XI, 31-XII, 9 дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03112024.html

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29062024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12072023.html

Оскільки є багато міркувань з теми конфлікту між апостолами Петром і Павлом, маю сказати тут наступне.

Конфлікт, описаний у Писанні, не був богословським. Усі апостоли на той час зійшлися на думці щодо богослов'я. Петро догоджав людям.
Найбільшим ревнителем старозавітних традицій був Яків, але він особисто виступив за мирну пропозицію. Петро дотримувався традиції до Божого відкриття в питаннях обрядовості. Але у випадку конфлікту з Павлом він просто не діяв згідно віри та розуму, а керувався пастирськими міркуваннями щодо одних, забуваючи про інших.

Дивіться зокрема:
Діяння X, 9-16; 34-48; XI, 2-18; XV, 1-33; Галатів II, 11-15.

Павло в інших листах і текстах не проти Петра виступає, а проти тих, хто змушував дотримуватися юдейських традицій.

Петро, судячи з усього, під впливом докору Павла, виправився.

Апостоли не змушували після Апостольського собору когось дотримуватися усього Закону Мойсея. Але крім апостолів у Церкві є різні люди. Так само, як зараз людина, яка заходить у храм, може зустріти там не лише єпископа чи священника, але і парафіян чи парафіянок, які можуть казати щось зовсім інше. Така ж проблема була і в часи апостолів.

Матфея XVI, 13 — 'εἰς τὰ μέρη Καισαρείας τῆς Φιλίππου' - 'eis ta mere Kaisareias tes Philippou' - у землі Кесарії Филипової. Куди.

Матфея XVI, 17 — 'ὁ πατήρ μου ὁ ἐν τοῖς οὐρανοῖς' - 'ho pater mou ho en tois ouranois' - Отець Мій, Що є у небесах. Де.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29062024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12072023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!