My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Літургія:
(1 Коринтян X, 12-22)
1 Коринтян X, 14 — 'ἀπὸ τῆς εἰδωλολατρείας' - 'apo tes eidololatreias' - від ідолослужіння; від поклоніння ідолам. Прийменник 'apo' підкреслює усяке зусилля уникнути можливого служіння ідолам, боротьбу з тим, відсутність спільного.

1 Коринтян X, 17 — 'ἐκ τοῦ ἑνὸς ἄρτου' - 'ek tou henos artou' - з єдиного хліба; від єдиного хліба. Прийменник 'ek', який у багатьох перекладах опускається, насправді має глибокий смисл — вказує на джерело походження єдності християн — на спільність у Тілі Христа, у Церкві. Через Святе Причастя Тіла та Крові Христа твориться Церква як Тіло Христове, і Святі Тайни тут є джерелом християнської єдності. Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17052023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05062024.html

Павло говорить, що вірні єдині у Євхаристії, утворюють одне тіло, містичне Тіло Христа, Церкву.

Чаша, яку ми… — Святе Причастя.

Водночас про ідолослужіння Павло виразно свідчить, що ці жертви приносяться не Богові, а демонам, бісам. Тут потрібно нагадати, що колись в Афінах Павло проповідував і згадував про побожність афінян, у яких був жертовник Невідомому Богові, і Павло сказав, що саме Його він проповідує (такий місіонерський прийом, можна сказати) (Діяння XVII, 22-31). Чому жертви на тому жертовнику Павло не характеризував як ідолослужіння, як жертви бісам, а жертви язичників ідолам — є жертвами бісам? У чому різниця?

Це не зовсім ясне питання, але можна бачити наступне. Перше, ніж язичники почали приносити жертви ідолам, то вони або були свідками незвичних явлень, які вони зрозуміли як богів, або вони вигадали тих богів з різних причин. У цих обох випадках ідоли були прямим наслідком обману. А обман походить від лукавого, який є батьком неправди й обману.

Коли ж люди приносили жертви на жертовнику Невідомому Богові, то це було внаслідок… правди. Тієї правди, що їм не вистачало чогось у язичництві, вони шукали справжнього Бога. Тієї правди, що вони його не знали і скромно це визнавали. Тієї правди, що це був вияв їх справжньої побожності (у цього Невідомого Бога вони мали вірити, якщо, не знаючи нічого про Нього, вони все ж збудували Йому жертовник, визнавши своє невідання). І тому, оскільки Джерелом істини є Істинний Бог, то цей жертовник був — Йому. Але віра у Невідомого Бога є слабкою в силу того, що вони не знали, як саме правильно у Нього вірувати і наскільки це важливо.

Дивіться також:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23052023.html
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27052025.html

Також Павло далі говорить про те, що християни не можуть бути спільниками Божого і бісівського.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26072023.html

(Матфея XVI, 20-24)
Матфея XVI, 21 — 'Ἀπὸ τότε' - 'apo tote' - відтоді; з того часу. Сталий вислів. Прийменник 'apo' може підкреслювати тут те, що той момент пройшов, Ісус очікував і знав про це сповідання наперед як Бог, отже, діяв далі. 'εἰς Ἱεροσόλυμα' - 'eis Hierosolyma' - в Єрусалим; до Єрусалиму. Куди. 'ἀπὸ τῶν πρεσβυτέρων καὶ ἀρχιερέων καὶ γραμματέων' - 'apo ton presbyteron kai arkhieheon kai grammateon' - від пресвітерів (старших; священників), і первосвященників, і книжників. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що не люди є справжньою причиною страждань Христа, але скоріше їх гріхи.

Матфея XVI, 23 — 'ὕπαγε ὀπίσω' - 'hypage opiso' - відійди позаду; відступи позаду; відійди за; відступи за. Ісус каже Петрові не ставати на заваді, на дорозі, відійти і не заважати. Підкреслює повну і цілковиту рішучість, з якою Господь іде в Єрусалим на добровільні Страждання, Смерть і Воскресіння.

Матфея XVI, 24 — 'ἀπαρνησάσθω ἑαυτὸν' - 'aparnesastho heauton' - нехай повністю заперечить самого себе; нехай відречеться самого себе; нехай зречеться самого себе. Перше слово походить від 'apo' та 'arneomai', де префікс 'ap' підкреслює відмову, віддалення, зречення.

Читання безпосередньо слідує за подіями, про які читалося на свято апостолів Петра і Павла.
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12072023.html
І тут видно ситуацію, де Петро отримує протилежну характеристику.

Євангелист пише не про Петра. А про Ісуса. Головною особою в цих обох читання є не Петро, а Ісус (як і в усьому Євангелії). Якщо дивитися на Ісуса, то у сьогоднішньому читанні бачимо відсутність загравання з людьми. Ісус не намагається когось задобрити, здобути чиюсь прихильність через похвалу тощо. Тому Він може ефективно реагувати на гріхи будь-кого, навіть тих, хто є близьким до Нього. Особисте ставлення та стосунки не закривають від Нього істини.

А стосовно Петра бачимо його (як також інших учнів у той час) неміч, він думав суто людськими категоріями про Божі справи.

Про хрест є добре написано за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19032023.html

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26072023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел