My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf

Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Рання:
(Луки I, 39-49, 56)
Про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Pryinyattya.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/

Літургія:
(1 Іоана IV, 20-V, 21)
1 Іоана IV, 21 — 'ἀπ’ αὐτοῦ' — 'ap autou' - від Нього. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на те, що це дар.

1 Іоана V, 1, 4, 18 — 'ἐκ τοῦ θεοῦ' — 'ek tou theou' - від Бога. Прийменник 'ek' вказує на те, що така людина є Божою дитиною, походить від Бога як творіння й особистість, яка уподібнюється Сину Божому через дар благодаті. 'ἐξ αὐτοῦ' - 'ex autou' - від Нього. Вказує тут на предвічне народження Сина Божого від Отця. Дивіться також за посиланням та іншими, цитованими там:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19022025.html

1 Іоана V, 2 — 'ἐν τούτῳ' — 'en touto' - у тому; тим.

1 Іоана V, 6 — 'ἐν τῷ ὕδατι' — 'en to hydati' - у воді; водою. Логічно друге, оскільки незрозуміло, що стосовно Христа означало б перше. 'ἐν τῷ αἵματι' - 'en to haimati' - у крові; кровʼю. Аналогічно до попереднього — другий варіант логічно кращий.

1 Іоана V, 8 — 'οἱ τρεῖς εἰς τὸ ἕν εἰσιν' — 'hoi treis eis to hen eisin' - (ці) троє в одно є. Тобто їх свідчення не лише згідні, але є єдиним свідченням.

1 Іоана V, 10 — 'πιστεύων εἰς τὸν υἱὸν τοῦ θεοῦ' — 'pisteuon eis ton hyion tou theou' - вірує в Сина Божого. Прийменник 'eis' тут вказує на те, що справжня віра веде до Христа, Він є її Метою. 'ἐν αὐτῷ' - 'en auto' - у собі; у Ньому. Можливі обидва варіанти перекладу, хоча традиційно маємо перший варіант. 'εἰς τὴν μαρτυρίαν' - 'eis ten martyrian' - у свідчення. Аналогічно тут віра у свідчення має зробити людину явленням Христа, образом Сина Божого.

1 Іоана V, 11 — 'ἐν τῷ υἱῷ' — 'en to hyio' - у Сині; Сином. Можливі обидва варіанти перекладу, перший вказує, Хто є Джерелом і Вершиною того життя, а другий підкреслює те, що Христос дарує та рухає таке життя.

1 Іоана V, 13 — 'εἰς τὸ ὄνομα τοῦ υἱοῦ τοῦ θεοῦ' — 'eis to onoma tou hyiou tou theou' - в імʼя Сина Божого. Аналогічно до вірша 10 вище, йдеться про ставання Христовими.

1 Іоана V, 14 — 'παρρησία' — 'parresia' - сміливість, відвага, свобода, впевненість.

1 Іоана V, 15 — 'ἀπ’ αὐτοῦ' — 'ap autou' - від Нього. Прийменник 'apo' вказує на те, що це дар, який вірні прагнуть здобути.

1 Іоана V, 19 — 'ἐκ τοῦ θεοῦ' — 'ek tou theou' - від Бога. Дивіться вище, також тут йдеться про те, що Бог є Джерелом життя вірних у багатьох смислах. 'ἐν τῷ πονηρῷ' - 'ek to ponero' - у злі (у підсумку, як результаті, загалом); у лукавстві. Можливі обидва варіанти перекладу, причому перший вказує на гріхи, а другий — на стан самоомани, коли світ обманює себе та намагається обманути вірних.

1 Іоана V, 20 — 'ἐν τῷ ἀληθινῷ, ἐν τῷ υἱῷ αὐτοῦ Ἰησοῦ Χριστῷ' — 'en to alethino, en to hyio autou Iesou CHristo' - у істинному, у Сині Його Ісусі Христі; в Істинному, в Сині Його Ісусі Христі. Можливі різні варіанти перекладу, у першому під істинним мається на увазі відкрита Богом істина, Одкровення Боже, а у другому — Отець (Син і Дух також є Істинними).

1 Іоана V, 21 — 'ἀπὸ τῶν εἰδώλων' — 'apo ton eidolon' - від ідолів. Прийменник 'apo' вказує на те, що берегтися потрібно повністю, цілком, зовсім.

Кілька дуже змістовних частин, про кожну деякі короткі коментарі.

Щодо 1 Іоана IV, 20-21: часто люди думають, що важливіші в любові добрі враження, а не можливість діяти для когось добре. Їм здається, що простіше (легше) любити Бога (про Якого вони мають уявлення як про Доброго Бога і Він дійсно Добрий, Благий, хоча Його Доброта та Праведність можуть суттєво відрізнятися від того, як їх собі уявляють люди), ніж любити близьких у тому чи іншому відношенні людей, яким безпосередньо можна зробити добро. Іоан же каже, що насправді навпаки. Справжня любов можлива і тоді, коли людина не чинить приємне враження, але вона не може народжувати погані дії. Дії, таким чином, важливіші. Зрештою, питання зводиться до того, що важливіше для любові — думки чи дії. Іоан каже, що дії. Можна як аргумет навести думку, що Христос (Бог) приймає на Себе те, що ми робимо людям, але навіть у такому сенсі значення людини не зникає, але навпаки — стає ще більш очевидним. Бо одна справа, коли хто робить щось просто людині, але інша — коли людина усвідомлює, що робить не просто людині, але також і Христу. Значимість просто людини не зменшується, але стає очевиднішою.

Щодо 1 Іоана V, 1-5: про те, яку силу дає християнам віра у Христа і життя згідно віри та заповідей. Якщо перефразувати, віра у Христа дає людям можливість виконати Його заповіді, виявляючи цим і удосконалюючись у любові. Божі заповіді не тяжкі — не обтяжливі для людини, яка рішуче та недвоєдушно їх виконує. Це свідчить про їх походження від Творця людини. З цього приводу є коротка молитва: Ісусе, даруй мені всім серцем відчувати легкість Твого тягаря.

Щодо 1 Іоана V, 6-13: про християнську відвагу — вірити, довіряти та ввіряти себе усього Ісусу Христу. Деякі люди бояться вірити, наводячи різні (насправді неправильні) причини. Іоан особистим зверненням підбадьорює вірних на їх шляху до Христа. Зауважу, що частина двох віршів 7-8 відсутня в деяких давніх текстах послання, тому багато дослідників вважають можливою вставкою уже учнів Іоана.

Щодо 1 Іоана V, 14-15: слово слухати, як і багато ключових слів у Писанні має кілька значень, є багатозначним (порівняйте, наприклад, зі словами віра, вірити), тут йдеться про прийме почуте до виконання (аналогія з державним службовцем, який якесь рішення починає виконувати — але перше, ніж це рішення почне виконуватися, може бути пророблена значима робота з його підготовки та ухвалення). Бог виконує те, що ми просимо згідно того, що Він хоче вчинити, більше того, Він Сам викликає у нас бажання просити Його про це. Більше про те є у творі Про силу людину за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html

Щодо 1 Іоана V, 16-17: про несмертні гріхи (помилки, які не руйнують спільність з Богом, але шкодять їй) та молитву. Нехтувати такими помилками не можна, але вони не мають забирати радість життя у Христі. Найкращий у такому разі прояв уваги стосовно них — це щира молитва.

Щодо завершення послання: підсумок, короткі тези, а також кінцеве застереження, тобто зміст послання та ключове завдання для написання.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16022023.html

(Марка XV, 1-15)
Марка XV, 7 — 'ἐν τῇ στάσει' — 'en te stasei' - у повстанні. Слово багатозначне, тут за смислом саме такий варіант перекладу.

Про кінцевий суд над Ісусом у Понтія Пилата. З інших Євангелій маємо більше деталей. Дуже змістовне місце. Загалом про суд у Понтія Пилата є твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Vlada.html
Марк підкреслює розсудливість (як сильну рису), але водночас піддатливість і залежність Пилата (як реальну слабкість). Останню використовують юдеї.

Про паралельні місця в інших євангелістів дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042025.html

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16022023.html

Богородиці:
(Филипʼян II, 5-11; Луки X, 38-42; XI, 27-28 )
Про ці часті читання на честь Божої Матері дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28082023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01042023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел