Коментар на (Луки XXIV, 12-35; Римлян X, 1-10; Матфея VIII, 28-IX, 1; Євреїв XIII, 7-16; Іоана XVII, 1-13)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Рання:
(Луки XXIV, 12-35)
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07052024.html

Літургія:
(Римлян X, 1-10)
Римлян X, 1, 10 — 'εἰς σωτηρίαν' - 'eis soterian' - на спасіння; для спасіння; у спасіння. Прийменник 'eis' підкреслює рух і мету призначення.

Про Божий задум щодо ревності та заздрості дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03072025.html

Римлян X, 4, 10 — 'εἰς δικαιοσύνην' - 'eis dikaiosynen' - на праведність. Прийменник 'eis' підкреслює рух і кінцеву мету.

Римлян X, 5 — 'ἐκ νόμου' - 'ek nomou' - від Закону. 'ἐν αὐτῇ' - 'en aute' - у ньому; ним. Тут обидва варіанти перекладу можливі і несуть різний смисл. Перший означає, що людина перебуватиме у Законі як середовищі існування, життя (доволі логічне продовження початку вірша), а другий означає, що Закон дає життя як добре, повноцінне, наповнене, праведне.

Римлян X, 6, 8, 9 — 'ἐν τῇ καρδίᾳ' - 'en te kardia' - у серці (як певному просторі та часі дії). 'εἰς τὸν οὐρανόν' - 'eis ton ouranon' - на небо; у небо. Куди. Мається на увазі духовне, невидиме небо.

Римлян X, 7, 9 — 'εἰς τὴν ἄβυσσον' - 'eis ten abysson' - у безодню. Куди. Мається на увазі місце мук для бісів. 'ἐκ νεκρῶν' - 'ek nekron' - з мертвих. Прийменник 'ek' тут означає, не що Христос походить з мертвих, а що Він від них вийшов, воскреснувши. Тобто вказує на перехід від мертвих до живих (звідки).

Римлян X, 8, 9 — 'ἐν τῷ στόματί' - 'en to stomati' - в устах; у мовленні.

Писав раніше, тут процитую:

Потрібно зупинитися принаймні на віршах Римлянам X, 9-10, які особливо часто різні християни розуміють частково і неправильно, наводячи їх для виправдання образу власної побожності (про що пророчо апостол застерігає на початку глави). Ключовим є розуміння віри серця та сповідання устами. Віра серця тут синонім праведності, а отже, Євангельської чистоти (усього) серця, а уста — власне не лише уста, але все, у чому проявляється назовні життя людини. Це місце не має смислу достатності лише звуженого розуміння серця та вуст, воно не дозволяє те, що не дозволяють і всі інші місця Писання, але використовує ключові поняття для підкреслення доступності та виразної образності — усі люди можуть спастися, юдейська праведність нічим принципово не відрізняється від еллінської чи скіфської, бо усі люди подібні, а праведність є даром Божим усім людям у Христі.

(кінець цитати)

Іншими словами, Павло ніяким чином не зменшує, не скорочує усього, що говориться в Писанні, але підкреслює, що стосується чого (що віра стосується серця, а визнання — вуст у широкому розумінні), що потрібне поєднання віри та сповідання віри, щирості та праведності, цілісності та відкритості.

Можна було б так сказати: Якщо будеш щирим у своїй праведності до найглибших сфер душі, і будеш виявляти свою істинну щирість у добрі, у справах, у словах, то спасешся. Можна ще так: Якщо будеш мати цілісність у Христі, будучи праведним як зовні, так і внутрішньо, і будеш цю цілісність виявляти, будучи відкритим до людей і до їх спасіння, виявляючи цим апостольську любов і Христове благовістя, то спасешся.

Подібні приклади можна продовжити, вони просто іншими виразами і трохи більш складними і сучасними фразами передають той же смисл.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09072023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28072024.html

(Матфея VIII, 28-IX, 1)
Матфея VIII, 28 — 'εἰς τὸ πέραν εἰς τὴν χώραν τῶν Γαδαρηνῶν' - 'eis to peran eis ten khoran ton Gadarenon' - на той бік до землі Гадаринської. Куди. 'ἐκ τῶν μνημείων' - 'ek ton mnemeion' - з могил; з місць поховання. Прийменник 'ek' підкреслює, що вони не покинули могили, вийшли, наче залишившись їх мешканцями. Сучасною мовою — наче зомбі.

Матфея VIII, 29, 31 — фраза Що нам і тобі? багато разів зустрічається в Євангеліях, вказує на відсутність зв'язку.

Матфея VIII, 30 — 'ἀπ’ αὐτῶν' - 'ap auton' - від них. Прийменник 'ap' як форма 'apo' перед наступним голосним вказує на те, що біснуваті не вписувалися у загальну картину пасовища — багаті і численні стада свиней і на їх фоні наче мертві біснуваті.

Матфея VIII, 31 — 'εἰς τὴν ἀγέλην' - 'eis ten agelen' - у те стадо. Прийменник 'eis' підкреслює рух всередину. Куди.

Матфея VIII, 32 — 'εἰς τοὺς χοίρους' - 'eis tous khoirous' - у тих свиней. Куди. 'εἰς τὴν θάλασσαν, καὶ ἀπέθανον ἐν τοῖς ὕδασιν' - 'eis ten thalassan, kai apethanon en tois hydasin' - у море, і потопився у воді. Куди кинувся і де потонув.

Матфея VIII, 33 — 'εἰς τὴν πόλιν' - 'eis ten polin' - у те місто.Куди.

Матфея VIII, 34 — 'εἰς ὑπάντησιν τοῦ Ἰησοῦ' - 'eis hypantesin tou Iesou' - назустріч Ісусові; для зустрічі Ісуса. Прийменник 'eis' є складовою сталого вислову, вказує на мету та характер руху. 'ἀπὸ τῶν ὁρίων' - 'apo ton horion' - з їх краю, території. Прийменник 'apo' підкреслює намагання мешканців вигнати геть Ісуса звідти.

Матфея IX, 1 — 'εἰς πλοῖον' - 'eis ploion' - у човен. Куди (тут просто вид транспорту, якийсь човен). 'εἰς τὴν ἰδίαν πόλιν' - 'eis ten idian polin' - у Своє власне (рідне) місто.

Чудо вигнання бісів з Гадаринських біснуватих. Добре відоме місце, зупинюся на тому, що біси визнавали, Ким є Ісус. Це можна розуміти так, що вони знали, Ким Він є (Господь їм відкрив), а можна так, що вони здогадувалися (Господь їм не відкрив), або навіть намагалися обманути слухачів, вдаючи, що знають (хоча це загалом малоймовірно). Висновок з того проситься такий: не потрібно довіряти лукавим духам, хоч би навіть вони казали у якийсь час і правду.

Також багато-хто звертає увагу, що Господь дозволив бісам увійти у стадо свиней, а отже, біси не можуть нашкодити навіть тваринам (а тим більше — людям) без попущення Божого.

Може видатися дивним, що Господь допускає стаду втопитися. Але тут якраз важливим є те, що люди пізнають так, Ким Він є, в іншому Євангелії описується, що потім проповідь зціленої людини від бісів створила добрий ґрунт для пізнішого прийняття Ісуса.

Також питання, чи був це один біснуватий, чи двоє — скоріше, що двоє, просто один з євангелистів записав історію з вуст свідка, який описав спрощено цю подію (таке часто буває у розповідях свідків).

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09072023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28072024.html

Святим отцям перших 6 Вселенських соборів:
(Євреїв XIII, 7-16; Іоана XVII, 1-13)
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06122024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14052023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22052023.html

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042025.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!