Коментар на (3 Іоана I, 1-15; Луки XIX, 29-40; XXII, 7-39)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf

Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Літургія:
(3 Іоана I, 1-15)
3 Іоана I, 1 — 'ἀγαπῶ ἐν ἀληθείᾳ' — 'agapo en aletheia' - люблю в істині; люблю істиною; істинно люблю. За смислом третій варіант перекладу.

3 Іоана I, 3, 4 — 'ἐν (τῇ) ἀληθείᾳ' — 'en (te) aletheia' - в істині; істиною. Можливі обидва варіанти перекладу, перший вказує на те, що істина є обовʼязковою складовою доброго життя, другий вказує на те, що істина є життєдайною (не сама собою, а як дар Бога).

3 Іоана I, 5 — 'εἰς τοὺς ἀδελφοὺς καὶ τοῦτο ξένους' — 'eis tou adelphous kai touto xenous' - для братів та чужинців. Прийменник 'eis' тут вказує на мету.

3 Іоана I, 7 — 'ἀπὸ τῶν ἐθνικῶν' — 'apo ton ethnikon' - від язичників. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що йдеться про цілковите присвоєння, привласнення (отже, йдеться не про уникання усілякої допомоги з боку язичників, а про збагачення та зиск з того). Хоча іменник тут багатозначний, але за смислом саме такий варіант перекладу правильний.

3 Іоана I, 11 — 'ἐκ τοῦ θεοῦ' — 'ek tou theou' - від Бога. Прийменник 'ek' вказує тут на походження. Також тут присутнє неявне порівняння з Сином Божим. Хто чинить добро (справжнє, яке не обов’язково є прикладом, зразковою поведінкою) і цим живе, той від Бога (як Джерела), тобто наче дарований Богом світові як свідок Божої слави та любові, Божої доброти. Хто чинить дійсне зло, той не бачив (не вдивлявся уважно, не розглядав, не звертав дійсної близької уваги на) Бога — фактично про відсутність реальних стосунків з Богом. А ті, хто не чинить зла, бачили Бога, тобто як ті, хто люблять Його, які уважно вдивилися в Боже обличчя і побачили Божу любов. Давнє священницьке благословення містить як одне зі слів таке: Нехай засяє Господь Своїм обличчям на тебе і виявить тобі милосердя! Нехай Господь підійме Своє обличчя на тебе і хай дасть тобі мир! (Числа VI, 26-27).

3 Іоана I, 12 — 'μεμαρτύρηται ὑπὸ πάντων καὶ ὑπὸ αὐτῆς τῆς ἀληθείας' — 'memartyretai hypo panton kai hypo autes tes aletheias' - засвідчений усіма, також і істиною. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує на те, що це пасивний стан засвідчений (ким і чим).

Послання дуже подібне за тематикою та зворотами до 2 Іоана, про яке дивіться більше за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13022026.html
Написане для Гаія, учня святого апостола. Іоан хвалить його, бажає йому Божого сприяння у всіх справах, тілесного здоров’я, щоб він і далі продовжував жити праведно у Христі. Навчає і надалі з шаною та любов’ю приймати вірних, які безкорисливо трудяться на славу Божу.

Апостол Іоан у кінці також вітає друзів. Цілком природнє завершення листа.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20022023.html

(Луки XIX, 29-40; XXII, 7-39)
Луки XIX, 29 — 'εἰς Βηθφαγὴ καὶ Βηθανίαν' — 'eis Bethphage kai Bethanian' - до Витфагії та Вифанії. Прийменник 'eis' вказує тут на напрямок руху.

Луки XIX, 30 — 'εἰς τὴν κατέναντι κώμην' — 'eis ten katenanti komen' - у селище навпроти. Куди. 'ἐν ᾗ' - 'en he' - у якому.

Луки XIX, 36 — 'ἐν τῇ ὁδῷ' — 'en te hodo' - у дорозі; дорогою. Де (можна сказати і по дорозі у цьому смислі).

Луки XIX, 38 — 'εὐλογημένος ὁ βασιλεὺς ἐν ὀνόματι κυρίου· ἐν οὐρανῷ εἰρήνη, καὶ δόξα ἐν ὑψίστοις' — 'eulogemenos ho basileus en onomati kyriou en ourano eirene kai doxa on hypsistois' - благословенний Цар в імені Господа у небі мир і слава у найвищих; благословенний Цар іменем Господа у небі мир і слава у найвищих. Можливі різні варіанти перекладу, поєднання яких може також передавати певну різноманітність розуміння та декларування натовпом істини про Царя Христа.

Луки XIX, 39 — 'ἀπὸ τοῦ ὄχλου' — 'apo tou okhlou' - з натовпу. Прийменник 'apo' вказує на те, що фарисеї виділялися своєю кардинальною незгодою серед натовпу, випадаючи із загальної картини.

Луки XXII, 7 — 'ἐν ᾗ' — 'en he' - у який. Коли.

Луки XXII, 10 — 'εἰς τὴν πόλιν' — 'eis ten polin' - у місто. КУди. 'εἰς τὴν οἰκίαν εἰς ἣν εἰσπορεύεται' - 'eis ten oikian eis hen eisporeuetai' - у дім, в який він увійде. Куди.

Луки XXII, 16 — 'ἐν τῇ βασιλείᾳ τοῦ θεοῦ' — 'en te basileia tou theou' - у Царстві Божому. Де.

Луки XXII, 17 — 'διαμερίσατε εἰς ἑαυτούς' — 'diamerisate eis heautous' - поділіть на частини у вас самих. Йдеться про розподіл між учнями (Поділіться між собою!).

Луки XXII, 18 — 'ἀπὸ τοῦ νῦν' — 'apo tou nyn' - (починаючи) відтепер. Сталий вислів. Прийменник 'apo' тут вказує на початок відліку часу. 'ἀπὸ τοῦ γενήματος τῆς ἀμπέλου' - 'apo tou genemato tes ampelou' - від плоду винограду. Підкреслюється не плідність винограду, а походження вина. Прийменник 'apo' вказує на те, що йдеться про те, що це приймається як дар.

Луки XXII, 19 — 'εἰς ἐμὴν ἀνάμνησιν' — 'eis emen anamnesin' - для спомину Мене; на спомин про Мене. Прийменник 'eis' вказує на мету.

Луки XXII, 20 — 'ἐν τῷ αἵματί μου' — 'en to haimati mou' - у крові Моїй; кровʼю Моєю. Можливі обидва варіанти перекладу, перший вказує на те, що кров засвідчує Заповіт, Угоду, а другий — що Заповіт здійснюється кровʼю Христа, Його Жертвою, кажучи більш загально.

Луки XXII, 23 — 'ἐξ αὐτῶν ὁ τοῦτο' — 'ex auton ho touto' - з них, хто це. Йдеться про уточнення, котрий саме, хто конкретно. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним 'ho' вказує на те, що йдеться про когось із їх групи.

Луки XXII, 24 — 'ἐν αὐτοῖς' — 'eis autois' - у них; серед них.

Луки XXII, 26 — 'ἐν ὑμῖν' — 'en hymin' - у вас.

Луки XXII, 27 — 'ἐν μέσῳ' — 'en meso' - серед; посередині (де). Сталий вислів.

Луки XXII, 28 — 'ἐν τοῖς πειρασμοῖς' — 'en tois peirasmois' - у спокусах; у випробуваннях.

Луки XXII, 30 — 'ἐν τῇ βασιλείᾳ μου' — 'en te basileia mou' - у Царстві Моєму. Де.

Луки XXII, 33 — 'εἰς φυλακὴν καὶ εἰς θάνατον' — 'eis phylaken kai eis thanaton' - у вʼязницю та на смерть. Тобто куди. Вживання 'eis' може підкреслювати, що Петро вірить у те, що навіть у дуже несподіваних обставинах не залишить Христа.

Луки XXII, 37 — 'ἐν ἐμοί' — 'en emoi' - у Мені; Мною. Мається на увазі здійсниться Мною або у Мені, тобто здійсниться і щодо Христа, і Ним Самим як Субʼєктом, і як Об'єктом (наче Місцем здійснення) Божих пророцтв. Водночас підкреслює і активний, і пасивний характер участі Христа у спасінні людства. Він і Священник, і Жертва, але також і Той, Хто приймає Жертву з Отцем і Духом, як сповідує про це Собор. Дивіться більше про це за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15072023.html

Луки XXII, 39 — 'εἰς τὸ ὄρος τῶν ἐλαιῶν' — 'eis to oros ton elaion' - у гору Оливок; у гору Оливну; на гору Оливну (Єлеон). Тобто куди.

Щодо віршів Луки XXII, 24-27 дивіться детально гарно розібрано за посиланням (у коментарях щодо Матфея):
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07082025.html

Не буду на багатьох моментах зупинятися, лише на кількох.

Каміння кричатиме
— те, що Бог дійсно визначив і чинить,
то, навіть якщо люди не хочуть,
буде здійснене силою Божою,
понад закони природи.

Але Бог хоче олюднення Його волі,
не щоб вона була чудом,
а щоб люди чудом були,
а краще сказати — щоб життя їх,
навіть якщо не буде розпізнане та визнане чудом,
але було здійсненням Божої волі
та свідченням про Його любов.

ось сатана дуже просив, щоб мати змогу вас пересіяти, як пшеницю — особливе Передання Луки, якого немає в інших євангелістів — диявол не просив Ісуса, але Бога-Отця. Але Син у єдності з Отцем і Духом також про те знає. Прохання було не проявом любові, але подібне до молитв злих і лихих людей, які просять зла (на жаль, бувають і такі). Застереження для тих, хто думає, що молитва цінна сама по собі, зосередженням свідомості, увагою, що навіть диявол може так молитися, але користі від цього — він лише набуває гріхів.

Про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20022023.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!