Коментар на (Ісайї XXV, 1-9; Буття IX, 8-17; Притчі XII, 8-22; Вихід III, 1-8 ; Притчі VIII, 22-30; Євреям II, 11-18 ; Луки I, 24-38 )

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.

Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.

На 6-му часі:
(Ісайї XXV, 1-9)
Ісайї XXV, 2 — 'ἔθηκας πόλεις εἰς χῶμα' - 'ethekas poleis eis khoma' - умістив міста у пил; умістив міста у бруд. Тут можливі різні інтерпретації — може йтися як про руйнування міст аж до пороху і пилу, а може — про таке сильне запустіння, що їх не можна називати містом, поселенням, але воно вкрилося пилом, запустіло геть зовсім. 'εἰς τὸν αἰῶνα' - 'eis ton aiona' - повіки. Тобто ніхто не матиме задуму їх відбудувати і заселити.

Ісайї XXV, 4 — 'σκέπη ἀπὸ ἀνθρώπων πονηρῶν' - 'skepe apo anthropon poneron' - прихистком (укриттям, захистом) від людей злих (лукавих). Прийменник 'apo' вказує на те, що Господь повністю захистить вірних.

Ісайї XXV, 5 — 'ἐν Σιων' - 'en Sion' - у Сіоні. 'ἀπὸ ἀνθρώπων ἀσεβῶν' - 'apo anthropon asebon' - від людей нечестивих (безбожних). Аналогічно до вірша 4.

Ісайї XXV, 7 — 'ἐν τῷ ὄρει τούτῳ' - 'en to orei touto' - у горі цій; на горі цій. За смислом другий варіант.

Ісайї XXV, 8 — 'ἀφεῖλεν ὁ θεὸς πᾶν δάκρυον ἀπὸ παντὸς προσώπου' - 'apheilen ho theos pan dakryon apo pantos prosopou' - витер Бог усяку сльозу з кожного обличчя. 'τὸ ὄνειδος τοῦ λαοῦ ἀφεῖλεν ἀπὸ πάσης τῆς γῆς' - 'to oneidos tou laou apheilen apo pases tes ges' - ганьбу (зневагу) (Божого) народу забрав з усієї землі. Прийменник 'apo' тут вказує на те, що Господь зовсім утішив і ощасливив Свій народ, вірних.

Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21032023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09042024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15072023.html

На вечірні:
(Буття IX, 8-17)
Буття IX, 10 — 'ἀπὸ ὀρνέων καὶ ἀπὸ κτηνῶν καὶ πᾶσι τοῖς θηρίοις τῆς γῆς ὅσα μεθ’ ὑμῶν ἀπὸ πάντων τῶν ἐξελθόντων ἐκ τῆς κιβωτοῦ' - 'apo orneon kai apo ktenon kai pasi tois theriois tes ges hosa meth apo panton ton exelthonton ek tes kibotou' - від птахів, і від тяглової худоби, і усіх диких звірів, скільки їх є з вамми, і від усіх, що виходять з ковчегу. Прийменник 'apo' вказує на те, що йдеться про вибір з групи тварин, причому вони стали обраними представниками усіх тварин. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки вони усі вийшли.

Буття IX, 11 — 'ἀπὸ τοῦ ὕδατος τοῦ κατακλυσμοῦ' - 'apo tou hydatos tou kataklysmou' - від води потопу. Прийменник 'apo' вказує на те, що нищення має справжньою причиною і передумовою не води потопу чи природу зрештою, а гріх.

Буття IX, 12 — 'εἰς γενεὰς αἰωνίους' - 'eis geneas aionious' - у вічні покоління. Тобто поки будуть народжуватися люди.

Буття IX, 13, 14 — 'ἐν τῇ νεφέλῃ' - 'en te nephele' - у хмарі. 'εἰς σημεῖον διαθήκης' - 'eis semeion diathekes' - у знак заповіту; на знак заповіту. Тобто стане чим.

Буття IX, 14 — 'ἐν τῷ συννεφεῖν με νεφέλας' - 'en to synnephein me nephelas' - у (час, коли) покрию хмарами. Тобто у хмарну погоду.

Буття IX, 15, 16 — 'πάσης ψυχῆς ζώσης ἐν πάσῃ σαρκί' - 'pases psykhes zoses en pase sarki' - усякою душею живою у кожній плоті. 'τὸ ὕδωρ εἰς κατακλυσμὸν' - 'to hydor eis kataklysmon' - вода для потопу. Прийменник 'eis' вказує тут на мету.

Буття IX, 16 — 'τὸ τόξον μου ἐν τῇ νεφέλῃ' - 'to toxon mou en te nephele' - веселка Моя у хмарі.

(Притчі XII, 8-22)
Притчі XII, 8 — 'στόμα συνετοῦ ἐγκωμιάζεται ὑπὸ ἀνδρός' - 'stoma synetou enkomiazetai hypo andros' - слова розумного отримують визнання від чоловіка. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує на те, що йдеться про пасивний стан дієслова.

Притчі XII, 9 — 'κρείσσων ἀνὴρ ἐν ἀτιμίᾳ δουλεύων ἑαυτῷ' - 'kreisson aner en atimia douleuon heauto' - сильніший (кращий) чоловік, що без слави служить самому собі. Тобто йдеться про спроможність себе забезпечити.

Притчі XII, 11 — 'ὅς ἐστιν ἡδὺς ἐν οἴνων διατριβαῖς' - 'hos estin hedys en oinon diatribais' - хто є солодким у перебуваннях вина. Йдеться про любителів випити. 'ἐν τοῖς ἑαυτοῦ ὀχυρώμασιν' - 'en tois heautou okhyromasin' - у своїх власних фортецях (укріпленнях, твердинях). Тобто руйнує навіть свої кращі сторони і чесноти.

Притчі XII, 12 — 'αἱ δὲ ῥίζαι τῶν εὐσεβῶν ἐν ὀχυρώμασιν' - 'hai de rizai ton eusebon en okhyromasin' - а корені благочестивих (побожних) у фортецях (твердинях). Тобто основа їх життя — це проявляти свої найкращі якості та риси.

Притчі XII, 13 — 'δῑ ἁμαρτίαν χειλέων ἐμπίπτει εἰς παγίδας ἁμαρτωλός' - 'di hamartian kheileon empiptei eis pagidas hamartolos' - через гріх уст впав у пастку грішник. 'ἐξ αὐτῶν δίκαιος' - 'ex auton dikaios' - з неї праведний. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує на те, звідки виходить праведний. 'ὁ δὲ συναντῶν ἐν πύλαις' - 'ho de synanton en pylais' - хто зустрічає у дверях (воротах). Не зовсім зрозуміло, що мається на увазі.

Притчі XII, 14 — 'ἀπὸ καρπῶν στόματος ψυχὴ ἀνδρὸς πλησθήσεται ἀγαθῶν' - 'apo karpon stomatos psykhe andros plesthesetai agathon' - від плодів уст душа чоловіка наповниться благами. Прийменник 'apo' вказує на те, що йдеться про Божі дари людині, яка говорить правильно. Паралель до Євангельських слів про слова і скарби, а також щодо зневаги Святого Духа.

Притчі XII, 20 — 'δόλος ἐν καρδίᾳ' - 'dolos en kardia' - омана у серцях.

Притчі XII, 22 — 'ὁ δὲ ποιῶν πίστεις δεκτὸς παρ’ αὐτῷ' - 'ho de poion pisteis dektos par auto' - той же, хто творить віру, прийнятий біля Нього; той же, хто творить довіру, прийнятний біля Нього; той же, хто забезпечує довіру, прийнятий біля Нього. Прийменник 'para' в його формі перед наступним голосним тут з давальним відмінком і вказує на те, що така людина може бути близькою до Бога. Йдеться про людину, яка будує мости, створює і виправдовує довіру, що є вірною і надійною.

Паремії свята Благовіщення Пресвятої Богородиці:
(Вихід III, 1-8 )
Вихід III, 1 — 'ὑπὸ τὴν ἔρημον' - 'hypo ten eremon' - під пустелю. Прийменник 'hypo' тут з аккузативом і вказує на те, що місце було близьке до пустелі. 'εἰς τὸ ὄρος Χωρηβ' - 'eis ho oros Khoreb' - до гори Хорив. Прийменник 'eis' вказує тут на напрямок того, куди підійшов Мойсей.

Вихід III, 2 — 'ἐν φλογὶ πυρὸς ἐκ τοῦ βάτου' - 'en phlogi pyros ek tou batou' - у палаючому вогні з тернового куща (купини). Прийменник 'ek' вказує тут на те, звідки відбулося явлення.

Вихід III, 4 — 'κύριος ἐκ τοῦ βάτου' - 'kyrios ek tou batou' - Господь з (тернового) куща (купини).

Вихід III, 5 — 'ἐκ τῶν ποδῶν σου' - 'ek ton podon sou' - з ніг своїх. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки потрібно було зняти сандаль. 'τόπος ἐν ᾧ σὺ ἕστηκας' - 'topos en ho sy estekas' - місце, у якому ти стоїш.

Вихід III, 7 — 'ἐν Αἰγύπτῳ' - 'en Aigypto' - в Єгипті. 'ἀπὸ τῶν ἐργοδιωκτῶν' - 'apo ton ergodiokton' - від начальників роботи. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що крик, зойки, плач ізраїльтян був від безжалісних єгиптян, які трималися осторонь усіх болів своїх працівників.

Вихід III, 8 — 'ἐκ χειρὸς Αἰγυπτίων' - 'ek kheiros Aigyption' - з руки єгиптян. Аналогічно до учорашнього читання — дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24032025.html
— Господь обіцяє визволити ізраїльтян від гнобителів. 'ἐκ τῆς γῆς ἐκείνης' — 'ek tes ges ekeines' - з цієї землі. 'εἰς γῆν ἀγαθὴν καὶ πολλήν εἰς γῆν ῥέουσαν γάλα καὶ μέλι εἰς τὸν τόπον τῶν Χαναναίων καὶ Χετταίων καὶ Αμορραίων καὶ Φερεζαίων καὶ Γεργεσαίων καὶ Ευαίων καὶ Ιεβουσαίων' - 'eis gen agathen kai pollen eis gen reousan gala kai meli eis ton topon ton Khananaion kai Khettaion kai Amorraion kai Pherezaion kai Gergesaion kai Euaion kai Iebousaion' - у землю добру і повну, у землю, що тече молоком і медом, у місце ханаанеян, і хіттеян, і амореян, і періззеян, і хіввеян, і євусеян. Прийменники 'ek' - 'eis' вказують на те, звідки має Господь вивести ізраїльтян і куди ввести.

Про читання з Закону дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07042023.html

(Притчі VIII, 22-30)
Притчі VIII, 22 — 'κύριος ἔκτισέν με ἀρχὴν ὁδῶν αὐτοῦ εἰς ἔργα αὐτοῦ' - 'kyrios ektisen me arkhen hodon autou eis erga autou' - Господь сотворив мене початком доріг Своїх для справ Своїх; Господь сотворив мене начальницею (керівницею) шляхів Своїх для справ Своїх. Тут насправді не йдеться про створення премудрості як такої, але про те, що вона очолює Божий задум щодо творіння, простіше кажучи, Бог сотворив світ з багатими задумами, але усі вони гармонійно узгоджуються з Його Премудрістю. Подальші вірші підкреслюють, що вона є вічною.

Притчі VIII, 23 — 'ἐν ἀρχῇ' - 'en arkhe' - у початку; на початку.

Притчі VIII, 26 — 'ἄκρα οἰκούμενα τῆς ὑπ’ οὐρανόν' - 'akra oikoumena tes hyp ouranon' - кінці вселенної (заселеного світу), що під небом. Прийменник 'hypo' тут з аккузативом і вказує на те, що йдеться про видимий світ під невидимим духовним небом або вужче — про заселену землю під видимим фізичним небом.

Притчі VIII, 28 — 'ἀσφαλεῖς ἐτίθει πηγὰς τῆς ὑπ’ οὐρανὸν' - 'asphaleis etithei pegas tes hyp ouranon' - безпечно розмістив джерела, що під небом. Аналогічно до вірша 26.

Притчі VIII, 30 — 'ἤμην παρ’ αὐτῷ ἁρμόζουσα' - 'emen par auto harmozousa' - була біля Нього, що узгоджується (гармонізується). Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що Премудрість була поряд з Богом і злагоджено спрямовувала творення гармонійного світу. Дивіться вірш 22. 'εὐφραινόμην ἐν προσώπῳ αὐτοῦ ἐν παντὶ καιρῷ' - 'euphrainomen en prosopon autou en panti kairo' - раділа в лиці Його у кожний відповідний час; раділа лицем Його кожної пори. Тобто йдеться не перебування перед Богом, як, наприклад, ангели чи святі, але про радість в обличчі, що є більш глибоким і багатозначним. Для Бога це означає, що Премудрість є частиною життя Трійці, єдності Іпостасей та Їх вічного спілкування, блаженства, любові. Для творіння ж Премудрість являє Бога, тобто найтіснішим чином являє Бога у творінні. Ікони Божої Матері унаочнюють образ Премудрості через Марію, Яка дивиться в обличчя Ісуса на руках.

Про читання з Поетичних та повчальних книг дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07042023.html

На Літургії:
(Євреям II, 11-18 )
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24122024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07042023.html

(Луки I, 24-38 )
Луки I, 25 — 'ἐν ἡμέραις' - 'en hemerais' - у дні. 'ἐν ἀνθρώποις' - 'en anthropois' - у людях; у людей; між людьми. Тобто де.

Луки I, 26 — 'Ἐν δὲ τῷ μηνὶ τῷ ἕκτῳ' - 'En de to meni to hekto' - У шостий місяць; Шостого місяця. 'ἀπὸ τοῦ θεοῦ' - 'apo tou theou' - від Бога. Прийменник 'apo' вказує на те, що це був дар Божий. 'εἰς πόλιν τῆς Γαλιλαίας' - 'eis polin tes Galilaias' - у місто галілейське.

Луки I, 27 — 'Ἰωσὴφ ἐξ οἴκου Δαυείδ' - 'Ioseph ex oikou Daueid' - Йосип з дому Давида. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує тут на походження Йосипа Обручника.

Луки I, 30 — 'εὗρες γὰρ χάριν παρὰ τῷ θεῷ' - 'heures gar kharin para to theo' - бо знайшла благодать біля Бога. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує тут на те, що Марія є близькою до Бога.

Луки I, 31 — 'συλλήμψῃ ἐν γαστρὶ' - 'syllempse en gastri' - зачнеш в утробі.

Луки I, 33 — 'εἰς τοὺς αἰῶνας' - 'eis tous aionas' - повіки (тобто це царювання буде ширитися далі і далі без кінця, вічно).

Луки I, 36 — 'ἐν γήρει αὐτῆς' - 'en gerei autes' - у своїй старості.

Луки I, 38 — 'ἀπῆλθεν ἀπ’ αὐτῆς' - 'apelthen ap autes' - відійшов від неї. Прийменник 'apo' (і префікс, утворений від нього) тут вказує на те, що Гавриїл відійшов від Марії і повернувся до Бога.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07072023.html
https://sites.google.com/view/rozdumy23/home/avlenna-gavriiela-vira-i-dopitlivist

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!