Коментар на (Іоана XXI, 15-25; 1 Іоана IV, 12-19; Іоана XIX, 25-27; XXI, 24-25)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Правильні твердження у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
повʼязані з коментарями, написаними протягом більше, ніж року, під час якого краще зрозумів ідеї, вживання, логіку, навіть особливості вимови, тому зараз доречним є перегляд і виправлення допущених неточностей. Замість виправлення у старих текстах, буду виправляти у нових (уже почав це робити). Тому праця триває, зокрема потрібно розглянути читання протягом близько двох тижнів у серпні-вересні 2024 р., коли не мав доступу до мережі Інтернет. Якщо помічаєте неточності у коментарях за цитованими там посиланнями, то варто переглянути, чи немає новіших щодо того ж читання. Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Рання:
(Іоана XXI, 15-25)
Про це читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16012025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26072024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04082023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19082023.html

Літургія:
(1 Іоана IV, 12-19)
1 Іоана IV, 12, 13, 16 — 'ἐν ἡμῖν' - 'en hemin' - у нас. 'τετελειωμενη' - 'teteleiomene' - стала зрілою, досконалою, довершеною. Йдеться не про те, що Божа любов чогось не мала, не була зрілою тощо, а про те, що люди беруть участь у Божій любові, причасні їй, додаючи до неї свою любов і разом у такому багатстві любові повністю здійснюється Божий задум про участь інших вільних розумних істот у Його Божій любові.

1 Іоана IV, 13, 15, 16, 17 — 'ἐν τούτῳ' - 'en touto' - у тому; тим. Можливі обидва варіанти перекладу. 'ἐν αὐτῷ' - 'en auto' - у Ньому (ньому). 'ἐκ τοῦ πνεύματος' - 'ek tou pneumatos' - від Духа. Тобто пізнання має Джерелом Святого Духа.

1 Іоана IV, 15, 16 — 'ἐν τῷ θεῷ' - 'en to theo' - у Бозі (Отці).

1 Іоана IV, 17 — 'ἐν τῇ ἡμέρᾳ τῆς κρίσεως' - 'en te hemera tes kriseos' - у день суду. Коли. 'ἐν τῷ κόσμῳ τούτῳ' - 'en to kosmo touto' - у світі цьому. Де.

Бога ніхто не бачив, — мається на увазі Отця, причому не в явленнях, а подібно, як бачать Син Божий і Дух Святий. Пряма паралель з початком Євангелія від Іоана, де сказано про те більше. Тут процитую:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21042025.html
Іоана I, 18 — 'ὁ μονογενὴς υἱὸς ὁ ὢν εἰς τὸν κόλπον τοῦ πατρός' — 'ho monogenes hyios ho on eis ton kolpon tou patros' - Єдинородний Син, Сущий в лоно Отця. Прийменник 'eis' тут незвичний, оскільки вказує або на рух до лона Отця (тобто куди, що незвично, адже Він там і так Є), або на певну неусталеність, рух в лоні Отця (наче вказуючи на рухи ненародженого немовляти в утробі матері). Перший варіант означає, що Христос Собою являє Отця так, щоб вірні могли наблизитися до лона Отця, тобто у випадку з людьми це означає — наблизитися до стану лЮбих Божих дітей, про яких Бог з ніжністю та ласкою турбується особливо. З цього приводу дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032025.html
Другий варіант вказує на те, що, як мати глибше пізнає свою ненароджену дитину і спілкується з нею через прислухання до її рухів, так і Одкровення Боже у Сині має таку ж силу та глибину близькості до Отця, як у цієї матері та її дитини.

Апостола Іоана Богослова називають апостолом любові. І читання сьогодні присвячене переважно темі любові. Апостол пояснює, як сильно любов впливає на стосунки з Богом, на те, чи перебуває людина з Богом.

Також Іоан свідчить, що Бог Першим виявив любов до нас, подібно як про це і Павло говорить, також інші апостоли.

Бог є любов, — як і інші подібні вислови у Іоана, зокрема в Євангелії, потрібно розуміти, що Бог проявляє Себе як справжня, досконала і повна Любов, Бог Сам живе у любові та бажає, щоб інші творіння також вільно до цього долучилися. Неможливо без любові дійсно поєднатися з Богом. Дивіться більш розгорнуте пояснення за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05052023.html

Про страх і любов є гарний твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html

Про читання з Апостола також дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26092024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26092023.html

(Іоана XIX, 25-27; XXI, 24-25)
Іоана XIX, 25 — 'παρὰ τῷ σταυρῷ τοῦ Ἰησοῦ' - 'para to stauro tou Iesou' - біля хреста Ісуса. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує тут на те, біля чого стояли Божа Матір, Її сестра, Марія Клеопова, Марія Магдалина та Іоан Богослов.

Іоана XIX, 27 — 'ἀπ’ ἐκείνης τῆς ὥρας' — 'ap ekeines tes horas' - з тієї години. Прийменник 'apo' у своїй формі перед наступним голосним вказує тут на початок відліку часу щодо важливої зміни. 'εἰς τὰ ἴδια' - 'eis ta idia' - до себе. Сталий вислів зі змістом близьких особистих стосунків.

Вірша Іоана XXI, 25 немає у деяких давніх списках Євангелія.

Читання, де апостол Іван Богослов стоїть з Божою Матір'ю біля Розіп'ятого Спасителя, і Христос фактично усиновлює Іоана Божій Матері (що є великою честю), а також про те, що саме Іоан Богослов написав четверте Євангеліє, також і про те, що дії Божі невичерпні у глибині. Тому неправильно думати, що у богослов'ї уже все написано і сказано.

Дивіться про читання з Євангелія за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16012025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26092024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26092023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!