Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Правильні твердження у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
повʼязані з коментарями, написаними протягом більше, ніж року, під час якого краще зрозумів ідеї, вживання, логіку, навіть особливості вимови, тому зараз доречним є перегляд і виправлення допущених неточностей. Замість виправлення у старих текстах, буду виправляти у нових (уже почав це робити). Тому праця триває, зокрема потрібно розглянути читання протягом близько двох тижнів у серпні-вересні 2024 р., коли не мав доступу до мережі Інтернет. Якщо помічаєте неточності у коментарях за цитованими там посиланнями, то варто переглянути, чи немає новіших щодо того ж читання. Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Оскільки вчора було велике свято у будній день, то вчорашнє рядове читання перенесене на сьогодні. У дужках подаю обидва читання разом.
Літургія:
2 Коринтян XII, 10 — 'ἐν ἀσθενείαις, ἐν ὕβρεσιν, ἐν ἀνάγκαις, ἐν διωγμοῖς' - 'en astheneiais, en ybresin, en anankais, en digmois' - в неду́гах, у при́кростях, у потребах, у переслідуваннях, в утисках
. У чому. Краще зрозуміти ці слова апостола Павла можна з огляду на вживання трохи раніше у 2 Коринтян XII, 5, 9 'ἐν ταῖς ἀσθενείαις' - 'en tais astheneiais' - у немочах; немочами
. Можливі обидва варіанти перекладу — перший вказує на те, що ці обставини є наче фоном для дії Божої благодаті, що є справді важливою, а другий — що самі немочі стають приводом для слави та похвали, якщо не перешкоджають або навіть допомагають людині поєднуватися з благодаттю Божою, з Богом. Також 'ἐν ἀσθενείᾳ' - 'en astheneia' - у немочі; неміччю
. Дивіться більше за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03112024.html
Можна ще сказати, що складні обставини виявляють неміч людської природи, але якщо людина їх долає, якщо залишається вірною Богові та прославляє Бога, то ці обставини не перешкоджають дії благодаті, Бога, а також являють, показують ясніше Божу допомогу, зміцнення, любов та утіху.
2 Коринтян XII, 11 — 'ὑφ’ ὑμῶν συνίστασθαι' - 'hyph hymon synistasthai' - вами бути вимушеним; вами бути узгодженим
. Прийменник 'hypo' у формі перед наступним 'hy' тут з родовим відміком і вказує на пасивний стан дієслова бути вимушеним; бути узгодженим
. Цей вислів тут вказує на те, що слова апостола викликані необхідністю узгодити свої слова з очікуваннями коринтян, які хотіли бачити геройські чесноти. Апостол хвалиться не тому, що хоче похвалитися, але тому, що інакше коринтяни послухали б тих, хто поширював оману серед християн, оскільки ті не уникали самі хвалити себе. Апостол правдиво хвалить себе, щоб коринтяни, шукаючи похвального в очах людей, не стали жертвами таких пошуків та ініціативності (винахідливості
) несправжніх вчителів.
2 Коринтян XII, 12 — 'ἐν ὑμῖν ἐν πάσῃ ὑπομονῇ' - 'en hymin en pase hypomone' - у вас в усякому терпінні; у вас усяким терпінням
. Можливі обидва варіанти перекладу, аналогічно до віршів 5, 9, 11 вище.
2 Коринтян XII, 19 — 'κατέναντι θεοῦ ἐν Χριστῷ' - 'katenanti theou en CHristo' - навпроти Бога (Отця) у Христі
.
Перше читання є продовженням захисної промови Павла щодо свого особистого служіння та свого співпрацівника Тита.
Опущене місце, де Павло заради захисту, у пориві розповідає історію свого навернення та Божих одкровень йому особисто. Про навернення Павла (Савла) писав за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29062024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12072023.html
Павло каже, що сила Божа у немочі досягає завершеності (слово, яке походить від
кінець, мета)
. Тобто неміч людини може служити засобом подолання усіх спокус через дію Божої сили при цьому. Можна так сказати, що на прикладі Павла у цій ситуації бачимо, що для людини, яку Бог зміцнює і укріплює, якій дає сили, власні людські немочі можуть служити тоді засобом перемоги над спокусами (а отже і гріхами). Можна ще інакше сказати: якщо Бог укріплює людину, дає сили, то сильна людина чи слабка людина — може перемогти спокуси і гріхи через цю Божу силу. Варто згадати, що у Старому Завіті є подібний приклад — Господь врятував Ізраїль від мідіянітян через Гедеона і 300 чоловіків, малою кількістю, щоб потім ізраїльтяни не хвалилися, що перемогли самі, а не Бог переміг за них.
Оскільки слова у 10 вірші, якщо їх розуміти буквально, в одному і тому ж сенсі, є абсурдними, безумними, то Павло про цю видиму нерозумність згадує в 11 вірші. Потрібно мати на увазі, що немічний
і сильний
— не в одному і тому ж, тому насправді попри парадоксальність (фактично в літературі є такий художній засіб виразності — оксиморон, який зустрічається зокрема і в Євангеліях, хоча слова апостола не є просто засобом виразності, але передають глибоку істину) нічого нерозумного, ірраціонального у цих словах немає. Дивіться також:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24022023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18052023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03072025.html
Хвалити
— у біблійному розумінні — вважати достойним, гідним, вартим похвали, вартим того, щоб радити це іншим. Павло має на увазі, що коринтяни мали б цінувати його працю, його дари від Бога на їх власне збудування, його працю, а так само і співпрацівників, які діяли так само, як і Павло (Тит був не тільки співпрацівником Павла, але і учнем). Дивіться більше за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Krasa-3.html
Далі Павло спростовує аргумент про приховані мотиви та дії
, коли явними були його апостольство та любов до коринтян.
Говорячи про маєток
(скарб
), Павло виражає свою віру у певний прогрес у розвитку суспільства та людства — наступне має бути кращим за попереднє. Також Павло цими словами стверджує, що наступні покоління мають за Божим задумом жити краще, ніж попередні. Якщо ж це не так, то це неправильно.
19 вірш показує, що часто люди, які виправдовуються, відчувають якусь провину за собою, докори сумління, тому Павло, заперечуючи виправдовування, свідчить, що не є винним у чомусь при апостольському служінні у коринтян.
2 Коринтян XIII, 2 — 'εἰς τὸ πάλιν' - 'eis ho palin' - знову
. Сталий вислів.
У другому читанні Павло пише, що недовіра апостолам веде громаду до різних розділень, сварок, анархії, а це у свою чергу до падінь в різні гріхи. Поки апостол може до них прибути, то у недовіри можуть бути вже далекі наслідки, які довелося б Павлу викорінювати у смутку та упокоренні (як людині, яка не досягла успіху в тому, про що старалася).
Далі Павло говорить про те, що буде відновлювати дисципліну у громаді і не буде поблажливим.
Дивіться про ці читання з Апостола за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23092024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24092024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04092023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05092023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29062025.html
Марка IV, 11 — 'ἐν παραβολαῖς' - 'en parabolais' - у притчах
. Тобто люди бачать певні загадки, смисли, які не є прямими, безпосередніми, але є опосередкованими.
Марка IV, 15 — 'παρὰ τὴν ὁδὸν' - 'para ten hodon' - до близькості з дорогою
. Прийменник 'para' тут з аккузативом і вказує тут на те, що йдеться про зерна, які впали біля дороги, де їх видно і де земля тверда. 'ἐν αὐτοῖς' - 'en autois' - у них
. Де.
Марка IV, 17 — 'ἐν ἑαυτοῖς' - 'en heautois' - у самих собі
. Де.
Марка IV, 21 — 'ὑπὸ τὸν μόδιον' - 'hypo ton modion' - під вимірювальну посудину (близько 9 літрів)
. 'ὑπὸ τὴν κλίνην' - 'hypo ten klinen' - під ліжко
. Прийменник 'hypo' тут в обох випадках з аккузативом і вказує тут на те, під що поставити.
Марка IV, 22 — 'εἰς φανερόν' - 'eis phaneron' - в явне; наяву
. Сталий вислів зі смислом другого варіанту перекладу.
Про таємне та явне — дивіться початок твору:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Марка IV, 24 — 'ἐν ᾧ μέτρῳ' - 'en ho metro' - якою мірою
. Тобто чим (орудний відмінок).
Марка IV, 25 — 'ἀπ’ αὐτοῦ' - 'ap autou' - від нього
. Прийменник 'apo' у своїй формі перед наступним голосним вказує на те, що забереться зовсім, повністю.
Марка IV, 28 — 'ἐν τῷ στάχυϊ' - 'en to stakhyi' - у колоску; на колоску
. Йдеться про належність зерен колоску, тобто про його будову та структуру. Де.
Марка IV, 30 — 'ἐν τίνι αὐτὴν παραβολῇ' - 'en tini auten parabole' - у якій саме притчі; якою саме притчею
. Тобто Христос обирає слова та сюжет притч старанно, щоб у них було дуже багато духовного смислу.
Марка IV, 31 — 'κοκκω' - 'kokko' - ядру, зернині, зерну
- від 'κοκκος' - 'kokkos' — ядро, зернина, зерно
.
Марка IV, 32 — 'ὑπὸ τὴν σκιὰν αὐτοῦ' - 'hypo ten skian autou' - під його тінню
. Тобто в тіні дерева. Прийменник 'hypo' тут з аккузативом і вказує тут на те, під чим знаходиться небесне птаство.
Про вірш 24 написано у словах про паралельне місце у Матфея VII, 2:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17062023.html
Далі йде унікальна притча, яка є лише у Марка.
Чоловік подібний до Царства Божого; насіння — те, що Господь хоче, щоб люди робили для Царства Божого, живучи у цьому віці; земля, яка родить — це люди, які прийняли те, що Господь хоче, і виконують те; женці — ангели, а жнива — Друге Пришестя Ісуса Христа. Сказано, що чоловік не знає, як земля родить — означає, що людям потрібно докласти свої сили, щоб виконувати Божу волю, спосіб докладання зусиль зараз, у цьому віці суттєво відрізняється від того, яким буде спосіб життя у Царстві Божому, де не буде труднощів, спокус та гріхів, а тому ці зусилля названі сама собою
земля родить
(від самих людей залежить, чи будуть вони виконувати Божу волю). Але потрібно пам'ятати, що хоча спосіб відрізняється, але Божа благодать завжди потрібна людям для виконання Божої волі, тут вона безпосередньо не згадується (але мається на увазі).
У притчі таким чином видно на прикладі росту пшениці загальний Божий задум щодо Царства Божого, і що роблять вірні у цьому задумі.
Про паралельні місця у Матфея дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16072025.html
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04092023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05092023.html
Богоотців:
Більше про ці читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09122024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26102024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23092023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28102023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!