Христос Воскрес!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini.
Літургія:
Діяння VIII, 20 — 'εἴη εἰς ἀπώλειαν' — 'eie eis apoleian' - нехай буде у загибель
. Прийменник 'eis' вказує тут на те, що така поведінка (названа за цією історією симонією, за іменем ворожбита Симона) приведе у загибель, а Петро бажає не загибелі, а того, щоб ворожбит (і всі інші люди) усвідомив те, що це веде до погибелі. Тобто нехай усі знають, що це приведе до погибелі
. ‘ενομισας’ — дослівно зробити за законом (звичаєм)
, тобто він не просто думав отримати Божий дар за гроші, але це був звичайний його спосіб мислення — все можна отримати за гроші, навіть Божі дари
.
Діяння VIII, 21 — 'ἐν τῷ λόγῳ τούτῳ' — 'en to logo touto' - у слові цьому
. Тобто у задумі отримати дар Святого Духа — бажання отримати Божий дар не є злом, але задум, як його отримати за гроші, є важким гріхом. Слово
тут означає смисл
і задум
. серце не є прямим
(на відміну від кривого та викривленого), тобто якраз про викривлення серця
йде мова у цього Симона.
Діяння VIII, 22 — 'μετανόησον οὖν ἀπὸ τῆς κακίας σου ταύτης' — 'metanoeson oun apo tes kakias sou tautes' - покайся (переміни розум), отже, від цього твого зла
. Тобто зміни свою думку і ставлення, наміри, бачення, так щоб Господь прийняв нове бачення. Водночас апостол Петро не очікує повного навернення і покаяння Симона, бо той щойно тяжко згрішив, водночас це не є чимось неможливим. Важкий гріх часто перешкоджає наверненню, але не виключає його можливості. У вірші дослівно чи не буде прощена увага розуму серця твого
— тобто намір у даному разі названий увагою (спрямуванням) розуму серця
. Слово увага розуму
('ἡ ἐπίνοια') тут вжите єдиний раз у Новому Завіті, складається з префіксу 'epi' (над
, на
) та кореня 'noia' (розум(іння)
). Тут можна думати, що йдеться про стан не задуму (для якого є інші гарні, більш поширені слова, які вживаються у Новому Завіті, зокрема самим же Петром у Посланнях), але стан, коли розум знаходиться над
тим, що розглядає (гордість розуму
як гріх, а також раціоналізація духовного та святого). Таїнство співдії людини і Бога Симон раціоналізував
до рівня функції дій апостолів
, механізму отримання сили
. Це бачення чуже Богові та благодаті, чому Симон має покаятися. Google Gemini Pro уточнює наступним чином:
.
Якщо дивитися суто морфологічно, префікс ἐπί- (epi-) дійсно має базове просторове значення «на», «над», «поверх», а також «на додачу» або «спрямованість на щось».
Однак у грецькому словотворенні, коли ἐπί- поєднується з коренем, що позначає ментальну діяльність (від νοῦς — розум, мислення), воно зазвичай означає не щось, що знаходиться вище розуму (для концепту «те, що перевершує розум», греки радше використали б префікс ὑπέρ- — як-от у слові ὑπέρνοια). Натомість ἐπίνοια (і відповідне дієслово ἐπινοέω) означає дію накладання розуму на об'єкт, зосередження на ньому або ж надбудову, створену самим розумом.
Тому словниково ἐπίνοια — це «вигадка», «хитросплетіння», «задум», «проєкт». Це думка, яка накладається на реальність; штучна ментальна конструкція, яку людина вибудовує поверх природного стану речей
Тобто серце тут виступає джерелом, а не об'єктом, над яким встановлюється зверхність.
Тут важливо згадати біблійну антропологію: для авторів Нового Завіту серце (καρδία) — це не вмістище емоцій, які протиставляються холодній логіці. Серце — це самий центр людської сутності, осередок її волі, свідомості та найглибших рішень.
Отже, філологічно і теологічно фраза Петра означає не те, що емоції Симона перемогли його розум. Навпаки: з найглибшого центру його волі (з серця) народилася оця хибна ментальна надбудова (ἐπίνοια) — хитра схема, «бізнес-план», спроба придумати механізм для маніпуляції Святим Духом. Петро б'є саме в цей корінь: він закликає Симона до метанойї (зміни самого інструменту мислення), щоб зруйнувати цю епінойю (штучну химерну схему), яку породило його зіпсоване серце.
Мені тепер epinoia нагадує… ідеології.
Діяння VIII, 25 — 'εἰς Ἱεροσόλυμα' — 'eis Hierosolyma' - у Єрусалим; до Єрусалиму
. Куди.
Історія симонії, тобто покупки духовних дарів та привілеїв за гроші чи матеріальні цінності. Це один з тяжких гріхів, а назва пішла від власного імені цього Симона. Симонія
— подібність з цим Симоном, який хотів отримати дари Святого Духа за гроші.
Чому серце при симонії не є прямим (правим)? Бо передбачає взяття Бога (Божої благодаті) в заручники
матеріальних обставин і речей — конкретно — грошей. Таке бачення Бога просто ставить Його в один ряд з цілком матеріальними речами, і отже, є грубо помилковим і богозневажливим.
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03052023.html
Іоана VI, 35 — 'ὁ πιστεύων εἰς ἐμὲ' — 'ho pisteuon eis eme' - хто вірує у Мене
. Багатозначні слова, які вказують на те, що істинна віра веде до Христа, уподібнює людину Христу, тобто її метою та кінцевим пунктом, здійсненням є Сам Христос. Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28042026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21042026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16042026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10042026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08042026.html
Іоана VI, 38 — 'ἀπὸ τοῦ οὐρανοῦ' — 'apo tou ouranou' - з неба
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що Син Божий упокорив Себе у Боговтіленні — замість належної Йому слави зійшов на хрест і далі аж до аду, щоб спасти людей.
Іоана VI, 39 — 'ἵνα πᾶν ὃ δέδωκέν μοι μὴ ἀπολέσω ἐξ αὐτοῦ' — 'hina pan ho dedoken moi me apoleso ex autou' - щоб усе, що Він дав Мені, Я не погубив з нього
. Тобто щоб Христос спас людей, а не погубив когось. Христос прийшов спасати людей, а не губити. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує тут на те, що йдеться про дане Отцем Христу, про те, що входить до цієї групи. Треба розуміти, що тут не лише люди маються на увазі. Наприклад, Отець дав Синові Закон (не як обмеження, а як те, що дається у владу, передається у повне керування і володіння), і Христос нічого з Закону не викинув і не знищив, але виконав даний Закон.
Христос говорить про Свою місію на землі у часі Першого Пришестя. Коротко смисл християнства як такого.
Приходить до Христа
та людина, яка постійно рухається, роблячи певні зусилля, до Христа. Тобто це ніколи не випадковий процес.
Тобто якщо людина свідомо старається і дбає, щоб наблизитися до Ісуса Христа, то Він не перешкоджатиме їй, буде сприяти у цьому і не буде ухилятися чи гнати її від Себе. Господь завжди чекає на нашу щирість і на нас самих. Дивіться також гарний вірш на тему наближення, який містить алюзії на ці слова також:
https://www.instagram.com/p/DVngXK9jdCI/
Якщо хто хоче бути подібним до Христа у Його любові, то тут також названа основна причина, яка може цьому шкодити — пошук своєї волі (самовільність). Трохи писав про те у пості щодо Праведного Судді Ісуса:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23042026.html
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DWMSsaHDWdy/
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DWv-sIsjSH1/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22042026.html
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DT6XeoPAieq/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Trijcya.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27042023.html
Тут, якщо дуже стисло (трьома словами), то Ісус спасає людей.
Дивіться також за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09042026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10042026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06052025.html
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03052023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!