Коментар на (Галатів III, 23-IV, 5; Марка VI, 30-45)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Правильні твердження у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
повʼязані з коментарями, написаними протягом більше, ніж року, під час якого краще зрозумів ідеї, вживання, логіку, навіть особливості вимови, тому зараз доречним є перегляд і виправлення допущених неточностей. Замість виправлення у старих текстах, буду виправляти у нових (уже почав це робити). Тому праця триває, зокрема потрібно розглянути читання протягом близько двох тижнів у серпні-вересні 2024 р., коли не мав доступу до мережі Інтернет. Якщо помічаєте неточності у коментарях за цитованими там посиланнями, то варто переглянути, чи немає новіших щодо того ж читання. Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Літургія:
(Галатів III, 23-IV, 5)
Галатів III, 23, IV, 4, 5 — 'ὑπὸ νόμον' - 'hypo nomon' - '(h)ipo nomon' - під Законом. Тут 'hypo' з аккузативом. 'εἰς τὴν μέλλουσαν πίστιν' - 'eis ten mellousan pistin' - 'is ten mellusan pistin' - для віри, яка мала настати; для прийдешньої віри. Тут вказує на мету.

Галатів III, 24 — 'εἰς Χριστόν' - 'eis CHriston' - 'is CHriston' - у Христа; для Христа. Можливі обидва варіанти перекладу. Перший вказує на те, що Закон вчить до того, як людина стає подібною до Христа (Христос у людині є, отже, кінцевим пунктом руху і метою), а другий — що Закон має справжній смисл як підготовка для Христа. 'ἐκ πίστεως' - 'ek pisteos' - від віри. Що має джерелом віру. Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17092025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16092025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03012025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06072024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13072024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02072024.html

Галатів III, 25 — 'ὑπὸ παιδαγωγόν' - 'hypo paidagogon' - '(h)ipo pedagogon' - під виховником. Тут 'hypo' з аккузативом і вказує на те, що Закон показує певні межі, фрейми.

Галатів III, 26 — 'ἐν Χριστῷ' - 'en CHristo' - у Христа; у Христі; Христом. Тут можливі різні варіанти перекладу. Перший найменш імовірний, бо тоді скоріше було б вжито 'eis CHriston' натомість.

Галатів III, 27 — 'εἰς Χριστὸν' - 'eis CHriston' - у Христа. Вказує на напрямок переміни та уподібнення. Закінчення краще перекласти Христа одягнули (на себе).

Галатів III, 28 — 'ἐν Χριστῷ' - 'en CHristo' - у Христі. Тут додам мій коментар до публікації у Facebook:
Нічого з цього світу не увійде у Царство Небесне у тому стані, в якому є зараз. У тому числі стать і національна ідентичність. Але це не означає, що усе, що є зараз, не має значення. Адже жити лише майбутнім означає чомусь відкидати минуле і теперішнє. Але хіба Господь не є Творцем усіх віків і часів?

Галатів III, 29 — через Христа вірні стали дітьми Авраама, а фактично успадкували Божі обітниці, які дані самому Авраамові. Тобто Христос, образно кажучи, є Ключем до усіх можливих дверей Божих обітниць, Він відкриває і веде до здійснення усіх Божих обітниць (порівняйте Іоана X).

Ці слова були важливі для галатів, совість яких була під впливом християн, які хотіли, щоб галати виконували увесь обрядовий Закон Мойсея, фактично ставши спершу юдеями, а тоді вже християнами. Ті люди більше говорили… про Авраама, ніж про Христа. Власне проти такого нерозуміння смислу Божого Промислу та обітниць у тих людей, а отже, і віри загалом, і виступає Павло.

Галатів IV, 2 — 'ὑπὸ ἐπιτρόπους' - 'hypo epitropous' - '(h)ipo epitropous' - під охоронцями. Тут 'hypo' з аккузативом і вказує (подібно до вірша Галатів III, 25) на фрейми Закону.

Галатів IV, 3 — 'ὑπὸ τὰ στοιχεῖα' - 'hypo ta stoikheia' - '(h)ipo ta stikhia' - під стихіями. Тут 'hypo' з аккузативом і вказує на певну владу стихій над людьми до Христа.

Павло свідчить, що Бог дав Авраамові благословення через обітницю, яка здійснилася в Ісусі Христі, не через Закон.

Далі Павло посилається на традиції того часу, коли було поширене рабовласництво, діти не мали багатьох прав, які мають сьогодні з поширенням християнства та розвитком суспільства. Дивіться також написане за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22072025.html

(Марка VI, 30-45)
Марка VI, 31, 32 — 'εἰς ἔρημον τόπον' - 'eis eremon topon' - 'is eremon topon' - у пустельне місце; у безлюдне місце. Куди.

Марка VI, 33 — 'ἀπὸ πασῶν τῶν πόλεων' - 'apo pason ton poleon' - з усіх міст (там). Прийменник 'apo' вказує тут на те, що люди залишили ті міста.

Марка VI, 36 — 'εἰς τοὺς κύκλῳ ἀγροὺς καὶ κώμας' - 'eis tous kyklo agrous kai komas' - 'is tus kiklo agrus ke komas' - у навколишні села та поселення. Куди.

Марка VI, 41 — 'εἰς τὸν οὐρανὸν' - 'eis ton ouranon' - 'is ton uranon' - у небо; на небо. Куди.

Марка VI, 43 — 'ἀπὸ τῶν ἰχθύων' - 'apo ton ikhthyon' - 'apo ton ikhthion' - від (тих) рибин. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що ті залишки уже не були власне рибою (не мали товарний вигляд сучасною мовою).

Марка VI, 45 — 'εἰς τὸ πλοῖον' - 'eis to ploion' - 'is to plion' - у човен (той же, що і раніше). Куди. 'εἰς τὸ πέραν πρὸς Βηθσαϊδά' - 'eis to peran pros Bethsaida' - 'is to peran pros Vethsaida' - на інший бік до Вифсаїди. Куди.

Друге читання присвячене відпочинкові апостолів згідно слів Ісуса (унікальне місце у Марка) та чуду нагодування 5 тисяч чоловіків (не рахуючи жінок і дітей, про що не сказано прямо).

Про паралельне місце щодо чуда нагодування людей у Матфея писав за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30072023.html

Марк подає більше деталей.

Дивіться про читання з Євангелія за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09012025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13092023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30072023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18082024.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!