Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Рання:
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12052024.html
Літургія:
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03022026.html
https://www.instagram.com/p/DT6fS8BAiZV/?img_index=1
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02042023.html
Марка X, 32, 33 — 'ἐν τῇ ὁδῷ' - 'en te hodo' - у дорозі; дорогою
. Де і коли. 'εἰς Ἱεροσόλυμα' - 'eis Hierosolyma' - в Єрусалим
. Куди.
Марка X, 37, 40 — 'ἐκ δεξιῶν' - 'ek dexion' - з правиці; з правого боку
. 'ἐξ ἀριστερῶν' - 'ex aristeron' - з лівого боку
. Звідки і де. Сталі вислови. 'ἐν τῇ δόξῃ σου' - 'en te doxe sou' - у славі Твоїй
.
Марка X, 40 — 'ἐξ εὐωνύμων' - 'ex euonymon' - з лівого боку
. Звідки і де. Сталий вислів.
Марка X, 43 — 'ἐν ὑμῖν' - 'en hymin' - у вас; серед вас
. Де.
Додам, що у віршах Марка X, 43-44 буде
стоїть у формі майбутнього часу середнього стану. Багато дослідників вважають, що цей стан може означати більшу включеність у дію, ніж просто активний стан, а також може означати зворотну дію, спрямовану на себе (в українській мові часто це суфікс -ся
). Google Gemini підтверджує це, але додає, що раніше дослідники відзначали, що бути
це депонентне дієслово, яке просто не має форми активного стану майбутнього часу (і тому вважалося, що ця форма нічого не додає смислу виразу), але сучасні дослідники (наприклад, Карл Конрад чи Джонатан Пеннінгтон) закликають відмовитися від терміна «депонентні дієслова». Вони стверджують, що греки не обирали форми випадково. Якщо дієслово «бути» в майбутньому часі існує тільки в середньому стані, це означає, що для грецької свідомості саме існування чи становлення кимось у майбутньому нерозривно пов'язане із внутрішньою залученістю
. Тому я схильний думати тепер, що форма підкреслює думку за посиланням нижче у формі, що людина сама себе зробить слугою чи рабом
. Бажання першості та вищості, якщо людина йому піддається, втягує людину у стан, коли вона починає служити або навіть уподібнюється рабам. Хоче людина бути вищою серед християн — і їй потрібно буде більше працювати у служінні, в яке вона так себе сама втягує
. А водночас і сам діалог з учнями Яковом та Іоаном показує, що навіть і цього буде недостатньо, якщо бажання перевищує Божу волю.
Більше про читання дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07082025.html
Ще згадаю слова Христа такого ж змісту в іншому місці. Я між вами, як слуга
(Лука XXIII, 27). Христос не брав участі в суперечках учнів, хто з них більший, хоча міг як Учитель і Господь усім прямо сказати: Найбільшим серед вас є Я!
. Але натомість Він не вживає Своєї значимості, ваги, влади, а поводиться скромно, наче слуга. Христос не допоміг апостолам визначити між собою, хто з них більший, і не став на чиюсь сторону в такій суперечці, натомість подав приклад смирення і науку про те. Дивіться більше подробиць за посиланням вище.
Також важливі істини щодо смирення та поведінки, зокрема у питаннях одруження та спорту, дивіться за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Преподобної Марії Єгипетської:
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18092025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02102024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13092023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01012025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03012025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02072024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25062024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06072024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15072023.html
Щодо читання з Євангелія хотів би звернути сьогодні додаткову увагу на звʼязок і логіку прощення і любові.
Христос, говорячи про прощення і любов боржників у короткій притчі, показує, що прощення ніби допускає
любов, відкриває їй двері
. А тоді каже: Були прощені численні її гріхи…
. Коли відбулося це прощення? Святитель Василій Великий каже, що Бог послав у світ Сина, попередньо простивши усім гріхи (інакше спасіння було б неможливим). Ось як підтверджує це Google Gemini.
Ця думка міститься в аскетичних працях святителя Василія Великого, а саме у творі «Правила, коротко викладені в питаннях і відповідях» (Regulae brevius tractatae), Запитання 12.
Ось детальний розбір цієї цитати та того, як вона геніально розкриває слова Христа про жінку, яка «полюбила багато».
У 12-му правилі Василію ставлять дуже практичне запитання:
«Як душа безсумнівно засвідчується, що Бог відпустив їй гріхи?»
Святитель відповідає так (переклад адаптовано до сучасного богословського вжитку): «Якщо побачить у собі налаштування того, хто сказав: Неправду я зненавидів і відкинув (Пс. 118:163): тому що Бог, для відпущення наших гріхів зіславши Єдинородного Сина Свого, зі Свого боку попередньо відпустив гріхи всім».
Тут є фундаментальний концепт: «зі Свого боку попередньо» (об'єктивне спасіння). Бог не чекав, поки людство покладе край своїм гріхам, щоб послати Христа. Сама подія Втілення та Жертви вже містить у собі аванс тотального прощення для всього світу. Спасіння — це не угода, де ми спочатку платимо, а Бог прощає. Це Дар, який вже лежить перед нами.
І далі Google Gemini додає:
То чому ж у 47-му вірші сказано: «Прощені гріхи… бо (грец. ὅτι — hoti) вона полюбила багато»?
У давньогрецькій мові сполучник ὅτι може вказувати не лише на причину дії, а й на доказ (свідчення) того, що дія вже відбулася. У сучасній лінгвістиці це називається «епексегетичним» (пояснювальним) вжитком. Правильний богословський переклад цього речення має звучати так: «Її численні гріхи прощені [вже, заздалегідь], і доказом цього є те, що вона виявила таку велику любов. А кому мало прощається, той мало любить».
Її сльози, миро і поцілунки ніг Христа не «заробляли» спасіння. Вона відчула серцем те саме, про що пише Василій Великий: Бог уже «зі Свого боку попередньо» все простив. Цей колосальний тягар упав, і в порожнечу, що утворилася, хлинула безмежна любов і вдячність. Симон-фарисей не відчував потреби в такому глобальному прощенні, тому його любов була холодною.
Про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27102025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09102023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20062023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!