Коментар на (Луки XXI, 12-19; Ісайї VIII, 13-IX, 7; Буття VI, 9-22; Притчі VIII, 1-21; Євреїв XII, 1-10; Матфея XX, 1-16)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf

Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.

Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.

Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.

Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.

Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітних книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.

Рання:
(Луки XXI, 12-19)
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13122025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03122024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05122023.html

На 6-му часі:
(Ісайї VIII, 13-IX, 7)
Ісайї VIII, 14 — 'εἰς ἁγίασμα' — 'eis hagiasma' - у святиню; за святиню. Тобто буде святинею. 'ἐν παγίδι καὶ ἐν κοιλάσματι ἐγκαθήμενοι ἐν Ιερουσαλημ' - 'en pagidi kai en koilasmati enkthemenoi en Hierousalem' - пасткою і западиною (ямою) тих, які засіли в Єрусалимі (прим. за Стронгом).

Ісайї VIII, 15 — 'ἐν αὐτοῖς' — 'en autois' - у них; ними. 'ἐν ἀσφαλείᾳ' - 'en asphaleia' - у безпеці (прим. за Стронгом).

Ісайї VIII, 17 — 'ἀπὸ τοῦ οἴκου Ιακωβ' — 'apo tou oikou Iakob' - від дому Якова. Прийменник 'apo' вказує на те, що Господь зовсім ховає Своє лице.

Ісайї VIII, 18 — 'εἰς σημεῖα καὶ τέρατα' — 'eis semeia kai terata' - для знаків і чудес (прим. за Стронгом). Прийменник 'eis' вказує на мету. 'ἐν τῷ οἴκῳ Ισραηλ' - 'en to oiko Israel' - у домі Ізраїля. 'παρὰ κυρίου σαβαωθ' - 'para kyriou sabaoth' - від близько Господа Саваофа. Прийменник 'para' тут з родовим відмінком. Така ж конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця і щодо людської природи Ісуса Христа. Вказує на те, що це від Святого Духа і пророкує про Сина Божого, Втілення і життя Якого названі також знаком у Ісайї. Дивіться більше за посиланнями та цитованими там іншими:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08032025.html
'ἐν τῷ ὄρει Σιων' — 'en to orei Sion' — у горі Сіон; на горі Сіон. За смислом — другий варіант.

Ісайї VIII, 19 — 'ἀπὸ τῆς γῆς' — 'apo tes ges' - від землі; із землі. Прийменник 'apo' вказує на те, що дії цих духів здаються духовними, високими, піднесеними над чимось матеріальним, хоча насправді не є такими. 'ἐκ τῆς κοιλίας' - 'ek tes koilias' - із живота. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки походять ті звуки.

Ісайї VIII, 20 — 'εἰς βοήθειαν' — 'eis boetheian' - для допомоги; за допомогу (прим. за Стронгом). Прийменник 'eis' вказує або на мету, або на призначення Закону, можливо, також на те та інше водночас.

Ісайї VIII, 21 — 'εἰς τὸν οὐρανὸν' — 'eis ton ouranon' - у небо; вгору. Сталий вислів.

Ісайї VIII, 22 — 'εἰς τὴν γῆν' — 'eis ten gen' - до землі; в напрямку землі; донизу; вниз. Сталий вислів.

Ісайї IX, 2 — 'ἐν σκότει' — 'en skotei' - у темряві. 'ἐν χώρᾳ καὶ σκιᾷ θανάτου' - 'en khora kai skia thanatou' - у краї (області) та тіні смерті (прим. за Стронгом). Тобто оточений смертю, і вона закриває світло життя від людей.

Ісайї IX, 3 — 'ἐν εὐφροσύνῃ' — 'en euphrosyne' - у радості; у доброму розумі; у доброму гуморі; у доброму настрої (прим. за Стронгом). 'ἐν ἀμήτῳ' - 'en ameto' - у жнива (прим. за Стронгом).

Ісайї IX, 7 — 'ἐν δικαιοσύνῃ καὶ ἐν κρίματι' — 'en dikaiosyne kai en krimati' - у праведності та правосудді; праведністю та правосуддям; праведністю та справедливістю; у праведності та справедливості (прим. за Стронгом). Можливі різні варіанти перекладу. 'ἀπὸ τοῦ νῦν καὶ εἰς τὸν αἰῶνα χρόνον' - 'apo tou nyn kai eis ton aiona khronon' - віднині і довіку; відтепер і до вічних часів (прим. за Стронгом).

Тексти, який має різні можливі переклади, також грецький та єврейський тексти відрізняються.

Зупинюся тому лише на згадках про нього у Новому Завіті (а таких є кілька), також на загальних думках.

Про страх, свободу і страх Божий, є гарний твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html

Ось я і діти, яких дав мені Бог, — слова вірних, але також вище Ісайя писав, що Господь дарував йому сина, якого символічно назвали стосовно нападу асирійців. Ці слова цитує апостол Павло (Євреїв II, 13). Якщо Господь дарує батькам дітей, то це знак надії, що Господь дарує милість.

Далі Ісайя викриває ворожбитів та викликачів духів померлих (сучасних спірітуалістів).

Ісайї IX, 1 — цитується у Матфея IV, 15-16, у зв’язку з початком проповіді Ісуса Христа після Хрещення Іоаном.

І далі пророцтво про Прихід Месії — Ісуса Христа, зокрема також Ісайї IX, 6. Тут грецький текст Септуагінти дає коротко, а єврейський більш розширений. Дивний Порадник, Бог Сильний, Отець Вічності, Князь Миру — символічні імена, які багато означають, з-поміж іншого, зокрема — Князь Миру — Первосвященник навіки за чином Мелхиседека, Бог Сильний — саме ім’я Ісус означає — Господь — спасіння. Отець Вічності, бо Ним і віки сотворені. Дивний Порадник — згадка про зачаття судді Самсона, коли Ангел відповів, що має дивне ім’я, також що Христос — Божа Сила і Божа Премудрість, яка каже Павло, тобто про силу Божу, яка здійснюється в немочах.

Я колись написав вірш, де є алюзія на ці слова в оригіналі — Співрозмовник Дивний — і там йшлося в першу чергу про молитву лагідних людей.

Дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/theology.at.ua/naodyntsi.html

Про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13032023.html

На вечірні:
(Буття VI, 9-22)
Буття VI, 9 — 'ἐν τῇ γενεᾷ αὐτοῦ' — 'en te genea autou' - у роді своєму; серед свого покоління.

Буття VI, 13 — 'ἀπ’ αὐτῶν' — 'ap auton' - від них. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на те, що неправедність настільки поширилася, що наче стала існувати цілком окремо від грішних людей, сама по собі.

Буття VI, 14 — 'ἐκ ξύλων' — 'ek xylon' - з дерев. Прийменник 'ek' вказує на те, з якого матеріалу мав бути зроблений ковчег, звідки той матеріал.

Буття VI, 16 — 'εἰς πῆχυν' — 'eis pekhyn' - у лікоть; до ліктя. Тобто верх має бути шириною у лікоть, звуженим. 'ἐκ πλαγίων' - 'ek plagion' - збоку (прим. за Стронгом). Сталий вислів.

Буття VI, 17 — 'ἐν ᾗ' — 'en he' - у якому.

Буття VI, 18 — 'εἰς τὴν κιβωτόν' — 'eis ten kiboton' - у ковчег; до ковчегу. Тобто куди.

Буття VI, 19 — 'ἀπὸ πάντων τῶν κτηνῶν καὶ ἀπὸ πάντων τῶν ἑρπετῶν καὶ ἀπὸ πάντων τῶν θηρίων καὶ ἀπὸ πάσης σαρκός δύο δύο ἀπὸ πάντων εἰσάξεις εἰς τὴν κιβωτόν' — 'apo panton ton ktenon kai apo panton ton herpeton kai apo panton ton therion kai apo pases sarkos duo apo panton eisaxeis eis ten kiboton' - з усіх тяглових тварин (яких можна використовувати для переміщення чогось важкого), і з усіх плазунів, і з усіх диких звірів, і з усякої плоті двоє — з усіх введеш у ковчег (прим. за Стронгом). Прийменники 'apo' вказують тут на те, що відбувається вибір серед тварин, причому вони відокремлюються від інших (бо виживуть).

Буття VI, 20 — 'ἀπὸ πάντων τῶν ὀρνέων τῶν πετεινῶν κατὰ γένος καὶ ἀπὸ πάντων τῶν κτηνῶν κατὰ γένος καὶ ἀπὸ πάντων τῶν ἑρπετῶν τῶν ἑρπόντων ἐπὶ τῆς γῆς κατὰ γένος αὐτῶν δύο δύο ἀπὸ πάντων' — 'apo panton ton orneon ton peteinon kata genos kai apo panton ton ktenon kata genos kai apo panton ton herpeton ton erponton epi tes ges kata genos auton duo duo apo panton' - з усіх птахів, птахів згідно роду і з усіх тяглових тварин згідно роду і з усіх плазунів, що повзають на землі, згідно роду їх, двоє — двоє з усіх (прим. за Стронгом). Аналогічно до вірша 19, але з додаванням того, що вони були представниками своїх біологічних видів.

Буття VI, 21 — 'ἀπὸ πάντων τῶν βρωμάτων' — 'apo panton ton bromaton' - з усієї їжі. Аналогічно до попереднього.

Текст про Ноя та рішення Господа навести потоп на землю.

Геологи підтверджують те, що в історії Землі в багатьох місцях був період, який можна асоціювати з цим потопом. Дивіться зокрема:
https://parafia.org.ua/biblioteka/hrystyyanstvo-virovchennya-ta-tradytsiji/zakon-bozhyj/chastyna-tretya-svyaschenna-istoriya-staroho-ta-novoho-zavitu/#toc---3

У Новому Завіті маємо більше подробиць, зокрема, що люди жили і не переймалися Богом, питаннями віри, благочестя, а в самому тексті, що зіпсували кожну свою дорогу (крім Ноя та його сім’ї), тобто усе робили і думали неправильно, погано.

У такому суспільстві було дуже складно неутвердженим людям, які не мали твердої віри, як мав її патріарх Ной, прийти до пізнання істини, тому таке суспільство було знищене Богом. Разом з тими людьми постраждали і тварини. Але Господь зберіг вибраних.

Стосовно самого потопу, дасть Бог, напишу пізніше.

Від усього того, чим грішили ті люди, Господь нас застерігає.

Більше про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13032023.html

(Притчі VIII, 1-21)
Притчі VIII, 3 — 'παρὰ γὰρ πύλαις' — 'para gar pylais' - бо у близькості до дверей (воріт, брам) (прим. за Стронгом). Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що це біля воріт, біля дверей, при вході. 'ἐν δὲ εἰσόδοις' - 'en de eisodois' - у вході; при вході (прим. за Стронгом). Тобто буквально на вході.

Притчі VIII, 6 — 'ἀπὸ χειλέων' — 'apo kheileon' - від уст; з вуст (прим. за Стронгом). Прийменник 'apo' тут вказує на те, що те, що говорить мудрість є її даром, потрібно просто узяти це собі.

Притчі VIII, 8 — 'ἐν αὐτοῖς' — 'en autois' - у них.

Притчі VIII, 20 — 'ἐν ὁδοῖς δικαιοσύνης' - 'en hodois dikaiosynes' - у дорогах праведності; на дорогах праведності. Де.

Притчі VIII, 21 — 'ἐξ αἰῶνος' — 'ex aionos' - від віку. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує на те, що мудрість має найдавніше походження, не є чимось новим у порівнянні з чимось ще.

Соломон (Господь через нього) пише про цінність мудрості, розуму, пізнання. Можна так подивитися, що мудрість є ключем до істинності усього — до творіння, але також і до Творця. Адже немудра людина не отримує доступу до справжнього, до дійсного або, отримавши, не може добре іти шляхом до цього. І що б не мала людина, якщо не має розуму і мудрості, не зможе добре з тим жити. Тому, звичайно, мудрість і пізнання дуже важливі. Тут у читанні більше про людську мудрість, а далі — Соломон підводить очі угору до Бога, до вічності.

Більше про читання з Поетичних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13032023.html

Щодо інших далі.

Євреїв XII, 3 — 'τὸν τοιαύτην ὑπομεμενηκότα ὑπὸ τῶν ἁμαρτωλῶν εἰς ἑαυτὸν ἀντιλογίαν' — 'ton toiauten hypomemenekota hypo ton amartolon eis heauton antilogian' - Того, Хто переніс (перетерпів, витримав) через грішних щодо Себе таку суперечку (такий непослух, спротив, перекір) (прим. за Стронгом). Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує на те, що Христос зазнав від грішників, смиренно переніс те через них. Певною мірою грішники тут не активні противники, а своєрідні знаряддя гріха, також звідси і його жертви, а Христос переносить гріх, страждання, смерть, але довготерпить людей. Згадаємо і молитву Христа за Своїх розпинателів на хресті.

Євреїв XII, 5 — 'μηδὲ ἐκλύου ὑπ’ αὐτοῦ ἐλεγχόμενος' — 'mede eklyou hyp autou elenkhomenos' - не блукай (не хитайся, не знемагай), будучи настановлюваним (отримуючи докір чи картання) Ним (прим. за Стронгом). Прийменник 'hypo' в його формі перед наступним голосним тут з родовим відмінком і вказує пасивний стан дієприкметника і на те, що те наставлення відбувається через Господа, то Господь так взаємодіє з людиною у тій ситуації.

Євреїв XII, 7 — 'εἰς παιδίαν ὑπομένετε' — 'eis paidian hypomenete' - (приходите у ситуацію, коли) переносите виховні докори (прим. за Стронгом). Прийменник 'eis' вказує на складну граматичну конструкцію, яка означає перехід до нової ситуації, бажаний з огляду на попередні умови, тобто перехід-реалізацію, перехід-здійснення — апостол бажає, щоб ми, терплячи докори з боку Бога, сприймали їх, як діти, і ставилися відповідно, не зменшуючи любов до Бога. Господь хоче нашого зрілого розуміння.

Євреїв XII, 10 — 'ἐπὶ τὸ συμφέρον εἰς τὸ μεταλαβεῖν τῆς ἁγιότητος αὐτοῦ' — 'epi to sympheron eis to metalabein tes agiotetos autou' - на користь (на добро) для співучасті святості Його (прим. за Стронгом). Прийменник 'eis' вказує на мету дії. Більш дослівно (Бог) — для нашого збирання разом, докупи”, щоб поділитися з нами Своєю святістю. Тобто Бог попускає людям те (або навіть посилає) для того, щоб вони не були невизначеними, незібраними, розбещеними тощо, щоб в них не відбувалася внутрішня непотрібна боротьба мотивів.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01082023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!