Коментар на (Ісайї XXVIII, 14-22; Буття X, 32-XI, 9; Притчі XIII, 20-XIV, 6)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.

Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.

На 6-му часі:
(Ісайї XXVIII, 14-22)
Ісайї XXVIII, 14 — 'ἐν Ιερουσαλημ' - 'en Ierousalem' - у Єрусалимі.

Ісайї XXVIII, 16 — 'ἐγὼ ἐμβαλῶ εἰς τὰ θεμέλια Σιων λίθον πολυτελῆ ἐκλεκτὸν ἀκρογωνιαῖον ἔντιμον εἰς τὰ θεμέλια αὐτῆς' - 'ego embalo eis ta themelia Sion lithon polytele eklekton akrogoniaion entimon eis ta themelia autes' - я покладу в основи Сіону камінь дуже дорогоцінний обраний наріжний цінний в основи його. Основи Сіону — у множині, а камінь — в однині. Це відоме пророцтво про Ісуса Христа, яке в різних місцях Нового Завіту згадується, коли говориться про наріжний камінь, а також в Одкровенні Іоана Богослова щодо Нового Єрусалиму. Ці деталі вказують на те, що Христос є Єдиним Спасителем, Головою Церкви, Господом. Також вказують на те, що немає іншого шляху до Бога. Говорять також про Церкву та освячення вірних через поєднання з Христом, зокрема через Причастя. Повторення двох слів щодо цінності — вказує на Боголюдяність Христа. Причому людська природа Ісуса, подібно до багатьох інших місць Писання названа цінністю, а загалом зрозуміло, що усі людські цінності мають смисл у звʼязку з людською природою Христа.

Ісайї XXVIII, 17 — 'κρίσιν εἰς ἐλπίδα' - 'krisin eis elpida' - суд у надію. 'ἡ δὲ ἐλεημοσύνη μου εἰς σταθμούς' - 'he de eleemousyne mou eis stathmous' - а Моє милосердя (вияв Мого милосердя) у міри; а Моє милосердя у місця зупинок. Прийменник 'eis' вказує на те, чим стануть Божий суд і милосердя. Христос згадує це місце в дещо іншому варіанті, коли говорить про суд, милосердя та віру. Люди часто бояться Божого суду, але коли Божий суд стає надією, а милосердя мірою чи спочинком і зупинками на шляху, коли Бог багаторазово виявляє милість і свідчить про суд, судить і це стає надією, то це означає спільність з Богом, спільний шлях до мети з Ним, а загалом — Боже спасіння.

Ісайї XXVIII, 18 — 'εἰς καταπάτημα' - 'eis katapatema' - для потоптання; на потоптання. Тобто нищівну поразку.

Ісайї XXVIII, 19 — 'ἐν νυκτὶ' - 'en nykti' - уночі. Сталий вислів.

Ісайї XXVIII, 21 — 'ἐν τῇ φάραγγι Γαβαων' - 'en te pharaggi Gabaon' - у долині Гівʼон.

Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23032023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11042024.html

На вечірні:
(Буття X, 32-XI, 9)
Буття X, 32 — 'ἀπὸ τούτων διεσπάρησαν νῆσοι τῶν ἐθνῶν ἐπὶ τῆς γῆς' - 'apo touton diesparesan nesoi ton ethnon epi pasan ten gen' - від цих розсипалися острови народів, наче зерно над усією землею. Тобто різні окремі народи, люди розселилися, будучи нащадками синів Ноя. Загалом неясно, чи під землею мається на увазі та територія, де був потоп, чи якась інша.

Буття XI, 2 — 'ἐν τῷ κινῆσαι αὐτοὺς ἀπὸ ἀνατολῶν' - 'en to kinesai autous apo anatolon' - у русі їх зі сходу. Прийменник 'apo' вказує на те, що вони залишили схід, а духовно означає, що вони покинули Бога. 'ἐν γῇ Σεννααρ' - 'en ge Sennaar' - у землі Шинеар.

Буття XI, 3 — 'εἰς λίθον' - 'eis lithon' - у камінь. Тобто настільки цегла стала міцною, наче стала суцільним каменем. Духовно це вказує на те, що людська єдність здатна бути довготривалою і міцною, як те каміння.

Буття XI, 6 — 'οὐκ ἐκλείψει ἐξ αὐτῶν πάντα ὅσα ἂν ἐπιθῶνται ποιεῖν' - 'ouk eleipsei ex auton panta hosa an epithontai poiein' - не зупиниться від них усе, хоч скільки б вони постановили сотворити (зробити, учинити). Тобто дійсно, людська єдність може бути безкінечною, безупинною. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує на те, що якщо люди в повній єдності щось роблять, тоді у них самих, від них самих не буде причин те зупинити, а змінити це може лише щось зовнішнє. Христос, говорячи про єдність учнів і кажучи, що якщо двоє або троє з вас домовляться про якусь річ молитися, поширює цю думку далі більше. Дивіться зокрема за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
https://www.facebook.com/groups/1539152859716654
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28092023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12012025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20032025.html

(Притчі XIII, 20-XIV, 6)
Притчі XIII, 23 — 'δίκαιοι ποιήσουσιν ἐν πλούτῳ ἔτη πολλά' - 'dikaioi poiesousin en plouto ete polla' - праведні сотворять у багатстві багато літ. Тобто будуть довголітніми.

Притчі XIV, 3 — 'ἐκ στόματος ἀφρόνων' - 'ek stomatos aphonon' - з уст нерозумних; з уст безумних. Тобто звідки.

Притчі XIV, 6 — 'ζητήσεις σοφίαν παρὰ κακοῖς καὶ οὐχ εὑρήσεις αἴσθησις δὲ παρὰ φρονίμοις εὐχερής' - 'zeteseis sophian para kakois kai oukh eureseis aisthesis de para phronimois eukheres' - шукатимеш мудрість біля злих (злочинців) і не знайдеш, а сприйняття біля розумних (розсудливих) легке (доступне). Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що відбувається з людиною в середовищі різних людей — поряд з поганими людьми неможливо знайти премудрість, стати мудрими, тоді як поряд з розумними людьми можна легко вчитися, сприйняття відкрите, нічим не обтяжене, що робить пізнання істини, мудрішання, ставання зрілими доступним і цілком можливим.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!