Коментар на (Іоана XXI, 15-25; Діяння I, 12-17, 21-26; Луки IX, 1-6; Римлян XIV, 6-9; Матфея XV, 32-39)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Правильні твердження у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
повʼязані з коментарями, написаними протягом більше, ніж року, під час якого краще зрозумів ідеї, вживання, логіку, навіть особливості вимови, тому зараз доречним є перегляд і виправлення допущених неточностей. Замість виправлення у старих текстах, буду виправляти у нових (уже почав це робити). Тому праця триває, зокрема потрібно розглянути читання протягом близько двох тижнів у серпні-вересні 2024 р., коли не мав доступу до мережі Інтернет. Якщо помічаєте неточності у коментарях за цитованими там посиланнями, то варто переглянути, чи немає новіших щодо того ж читання. Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Рання:
(Іоана XXI, 15-25)
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16012025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26072024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04082023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19082023.html

Літургія:
Апостолу Матфію:
(Діяння I, 12-17, 21-26; Луки IX, 1-6)
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
https://www.facebook.com/groups/mereza/posts/3675509139414338/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06052024.html

Луки IX, 3 — 'εἰς τὴν ὁδόν' - 'eis ten hodon' - у дорогу; для дороги. Прийменник 'eis' вказує тут на те, куди не потрібно брати додаткове матеріальне забезпечення (що також тут означає і те, з якою метою — для переміщення). Ці слова Христові правильно налаштовують апостолів для праці, але також мають значення і для спостерігачів, якими могли стати будь-які люди, які б зацікавилися діяльністю апостолів з тією чи іншою метою. Наприклад, заборона брати матеріальні блага в дорогу покликана виявити, що апостоли діють не для збагачення (а так робили інші мандрівні проповідники); заборона вітати — щоб люди не подумали, що апостоли шукають випадкових знайомств, потребують їх для місії, що Бог, Якому вони служать, є Богом саме удачі та збігу обставин (фортуни). Тобто усі ці заповіді між іншим покликані до гідного служіння, також щоб оточуючі сприймали діяльність апостолів як таку, що покликана для певних серйозних і добрих інтересів, зокрема суспільних. Так більше буде тих, які відгукнуться, також і створює безпечніші умови апостольскої праці (сучасною мовою).

Луки IX, 4 — 'εἰς ἣν ἂν οἰκίαν' - 'eis hen an oikian' - у який же дім; у який же будинок. Куди.

Луки IX, 5 — 'ἀπὸ τῆς πόλεως ἐκείνης' - 'apo tes poleos ekeines' - з того міста. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що йдеться про повне припинення стосунків з тим містом. Апостоли (вірні) покликані застерегти тих людей. 'ἀπὸ τῶν ποδῶν ὑμῶν' - 'apo ton podon hymon' - з ніг ваших. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що струснути порох з ніг потрібно цілком, повністю, зовсім, а також, якщо порівняти з коментарями щодо Матфея X, 14:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23062025.html
то також вказує на те, що це з точки зору самих апостолів — отже, Христос тут на їх боці, разом з ними. 'εἰς μαρτύριον ἐπ’ αὐτούς' — 'eis martyrion ep autous' - для свідчення на них. Тобто цим апостоли засвідчують те, що у майбутньому ці люди стануть ще гіршими, також що вони відділені від Церкви і фактично духовно гинуть.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22082023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14072023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08052023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13092023.html

(Римлян XIV, 6-9)
Римлян XIV, 9 — 'εἰς τοῦτο' - 'eis touto' - для того. Прийменник 'eis' вказує тут на мету дії, те, до чого вона веде.

Фактично продовження читання, про яке писав за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26022023.html

Тут Павло навчає приймати різноманітність у тому, що є різноманітним з Божої волі. Наприклад, любов до календаря — одні люди цікавляться датами і подіями, а інші — сприймають їх просто. Обидва варіанти (а також усі проміжні) добрі, якщо здійснюються згідно Божих заповідей та Божої волі.

Вірші 7-8 складно перекласти правильно. Буквально ніхто з нас не живе самому собі (самим собою, для самого себе)… не вмирає самому собі (самим собою, для самого себе)... Коли живемо — Господу (Господом, для Господа) живемо, а коли вмираємо — Господу (Господом, для Господа) вмираємо.... Загально можна так розуміти, що людина не живе своїми силами, але життя кожної людини — Божий дар. Подібно усі люди мають Божу заповідь і Божу волю — берегти життя. А Господь має всю владу — і дарувати життя і забирати життя або допускати людям помирати.

Як ця думка пов'язана з попереднім міркуванням про дні та події? Загальним визнанням того, що Господь має владу над усім — Він дарує життя, Він допускає людині померти, Він може судити людину, Він же може її спасати і милувати. Він може визначати події або допускає їх.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05082023.html

(Матфея XV, 32-39)
Матфея XV, 32 — 'ἐν τῇ ὁδῷ' - 'en te odo' - у дорозі. Де, коли.

Матфея XV, 33 — 'ἡμῖν ἐν ἐρημίᾳ' - 'hemin en eremia' - нам у пустелі. Кому і де.

Матфея XV, 38 — 'χωρὶς παιδίων καὶ γυναικῶν' - 'khoris padion kai gynaikon' - (якщо рахувати) окремо від дітей та жінок; без дітей і жінок. Обидва варіанти можливі, хоча дещо мають різний смисл.

Матфея XV, 39 — 'εἰς τὸ πλοῖον' - 'eis to ploion' - у човен; до човна; на корабель; у корабель. Напевно, човен. Куди. 'εἰς τὰ ὅρια Μαγαδάν' - 'eis ta oria Magadan' - у землю Магдалинську. Куди.

Чудо нагодування чотирьох тисяч чоловіків, а з ними жінок і дітей сімома хлібами і кількома (малими) рибами.

Схоже на інше, де Господь наситив більше п'яти тисяч чоловіків та з ними жінок і дітей.

Показує Боже піклування про нас, також, як писав раніше, Божу щедрість та ощадливість водночас.

Цитую:

Ощадливий — бо нагодував людей невеликою кількістю початкової їжі, а щедрий — бо нагодував у повній мірі, щедро, багато. Подібним чином також часто діє Божа благодать — Бог дає її щедро, водночас у певній мірі.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05082023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!