Коментар на (Діяння XIV, 6-18 ; Іоана VII, 14-30)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Христос Воскрес!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Літургія:
(Діяння XIV, 6-18 )
Діяння XIV, 6 — 'εἰς τὰς πόλεις τῆς Λυκαονίας Λύστραν καὶ Δέρβην καὶ τὴν περίχωρον' - 'eis tas poleis tes Lykaonias Lystran kai Derben kai ten perikhoron' - у міста Лікаонії, Лістру, і Дервію, та сусідні. Куди.

Діяння XIV, 8 — 'ἐν Λύστροις' - 'en Lystrois' - у Лістрах. Тут у множині. Місто вживається то в однині, то в множині. Де. 'χωλὸς ἐκ κοιλίας μητρὸς αὐτοῦ' - 'kholos ek koilias metros autou' - кривий з утроби матері його. Прийменник 'ek' вказує тут на те, що йдеться про походження і народження (тут), тобто про вроджений дефект розвитку.

Діяння XIV, 14 — 'εἰς τὸν ὄχλον' - 'eis ton okhlon' - у натовп. Куди.

Діяння XIV, 15 — 'ἀπὸ τούτων τῶν ματαίων ἐπιστρέφειν ἐπὶ θεὸν ζῶντα' - 'apo touton ton mataion epistrephein epi theon zonta' - від цих марнот повернутися до Бога, Що Живе. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що потрібно покинути ідолослужіння зовсім, повністю. Прийменник 'epi' вказує тут на те, що йдеться про переведення зору до Бога, тобто перестати дивитися на ідолів та божків, почати дивитися на Бога істинного і Того, Хто Живе. 'πάντα τὰ ἐν αὐτοῖς' - 'panta ta en autois' - всі, що у них. Йдеться про творіння.

Діяння XIV, 16 — 'ἐν ταῖς παρῳχημέναις γενεαῖς' - 'en tais pаrokhemenais geneais' - у минулі покоління. Тобто у часи минулих поколінь. Йдеться не про зупинку зараз Божого піклування, а про підкреслення її тривалості, значимості та вірності Божої (язичники-елліни того часу не мали глибоких уявлень про прогрес, а золотим переважно вважали минуле).

Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10052023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29052024.html

(Іоана VII, 14-30)
Іоана VII, 14 — 'εἰς τὸ ἱερὸν' - 'eis to hieron' - у (Єрусалимський) храм. Куди.

Іоана VII, 17 — 'πότερον ἐκ θεοῦ ἐστὶν ἢ ἐγὼ ἀπ’ ἐμαυτοῦ λαλῶ' - 'poteron ek theou estin he ego ap emautou lalo' - чи від Бога є (наука, вчення), чи Я від Себе Самого кажу. Прийменник 'ek' вказує тут на походження науки, тобто чи дійсно Христос навчає згідно Божої волі. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує тут на те, що йдеться про те, що слова можуть бути (тут якраз вони не є такими) у загальному випадку окремими від джерела, можуть розглядатися незалежно, відділено, більш обʼєктивовано. Дивіться також про смисл від Самого Себе в Євангелії від Іоана щодо Іпостасей Трійці за посиланнями детальний розбір (зокрема щодо Іоана V, 19, Іоана XVI, 13, також Іоана XVIII, 34):
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042025.html
Тут повністю процитую перше посилання (потрібну частину).
Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує тут на те, що йдеться про дії, які можна сприймати і пізнавати окремо від Самого Сина Божого, тобто йдеться про дії щодо творіння, а не всередині Трійці: мається на увазі, що Син у Трійці, у стосунках всередині Пресвятої Трійці може діяти, явно і чітко проявляючи Свою Іпостась, що Він є Син, а не Отець і не Дух Святий, також Він Сам бачить, що і як творить Отець, це бачення є Його власним, Своїм для Нього Самого, тоді як тут йдеться лише про справи щодо творіння. Іншими словами, тут йдеться лише про творіння — а стосовно стосунків Іпостасей всередині Трійці можна бачити Сина Самого від Себе (але тоді краще вживати давньогрецькою койне 'ek heautou', оскільки неможливо тоді і тут якось відділити дії Іпостасі від Неї Самої безпосередньо, тому 'apo' тут недоречний). Оскільки жодна з Божих Іпостасей не робить щось зовні Трійці без попереднього узгодження всередині Трійці, то так можна бачити більше багатство Божих стосунків — всередині Трійці Іпостасі і радяться, і можуть виступати у ширших контекстах, тоді як у творінні, назовні Їх дії більш поєднані Одна з Одною. Згадаймо, наприклад, сотворення людини. Бог звертається у Трійці до Інших Іпостасей щодо сотворення людини (Іпостась, Яка говорить, очевидно, діє тут дещо інакше, більше від Себе Самої, бо Інші слухають), але сама дія сотворення описана дієсловом в однині.

Іоана VII, 18 — 'ὁ ἀφ’ ἑαυτοῦ λαλῶν' - 'ho aph heautou lalon' - хто від себе самого говорить. Дивіться щойно вище та за цитованими посиланнями щодо Іоана XVI, 13, XVIII, 34. 'ἐν αὐτῷ' - 'en auto' - у Ньому. Тут за смислом Христос каже про Себе Самого.

Іоана VII, 19 — 'οὐδεὶς ἐξ ὑμῶν' - 'oudeis ex hymon' - ніхто з вас. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним 'hy' вказує тут на те, що йдеться про представників слухачів (для живих свідків подій) чи читачів (для Євангелія).

Іоана VII, 22, 23 — 'ἐκ τοῦ Μωϋσέως' - 'ek tou Moyseos' - від Мойсея. Прийменник 'ek' вказує тут на джерело походження, тобто не Мойсей запровадив обрізання. 'ἐκ τῶν πατέρων' - 'ek ton pateron' - від отців. Аналогічно до щойно написаного — йдеться про походження з точки зору людей, слухачів Ісуса — вони робили так, бо так першими зробили і заповідали отці, зокрема Авраам. 'ἐν σαββάτῳ' - 'en sabbato' - у суботу. Коли.

Іоана VII, 25 — 'τινες ἐκ τῶν Ἱεροσολυμειτῶν' - 'tines ek ton Hierosolymeiton' - деякі з єрусалимлян. Прийменник 'ek' вказує тут на те, що йдеться про представників єрусалимлян.

Іоана VII, 28 — 'ἐν τῷ ἱερῷ' - 'en te hiero' - у (Єрусалимському) храмі. Де. 'ἀπ’ ἐμαυτοῦ' - 'ap emautou' - від Себе Самого. Дивіться пояснення до вірша 17 вище.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10052023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29052024.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!