Коментар на (Діяння XVII, 1-15; Іоана XI, 47-57)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Христос Воскрес!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Літургія:
(Діяння XVII, 1-15)
Діяння XVII, 1 — 'εἰς Θεσσαλονίκην' - 'eis Thessaloniken' - у Солунь; у Фессалоніки. Куди.

Діяння XVII, 2 — 'ἀπὸ τῶν γραφῶν' - 'apo ton graphon' - з Писань (Старого Завіту). Прийменник 'apo' вказує тут на те, що Писання розглядалися певною мірою як щось обʼєктивне, що можна розглядати і вивчати як текст.

Діяння XVII, 3 — 'ἀναστῆναι ἐκ νεκρῶν' - 'anastenai ek nekron' - воскреснути з мертвих. Прийменник 'ek' вказує тут на те, звідки відбувся перехід — від мертвих до живих.

Діяння XVII, 4 — 'τινες ἐξ αὐτῶν' - 'tines ex auton' - деякі з них. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує тут на те, що то були представники тих юдеїв, тобто до навернення вони були подібними і до інших.

Діяння XVII, 5 — 'εἰς τὸν δῆμον' - 'eis ton demon' - у натовп; до людей; для натовпу. Тобто на догоду натовпу.

Діяння XVII, 10 — 'εἰς Βέροιαν' - 'eis Beroian' - у Верію. Куди. 'εἰς τὴν συναγωγὴν τῶν Ἰουδαίων' - 'eis ten synagogen ton Ioudaion' - у синагогу юдейську. Куди.

Діяння XVII, 11 — 'τῶν ἐν Θεσσαλονίκῃ' - 'ton en Thessalonike' - тих, що в Солуні; солунян.

Діяння XVII, 12 — 'πολλοὶ μὲν οὖν ἐξ αὐτῶν ἐπίστευσαν' - 'polloi men oun ex auton episteusan' - багато дійсно тоді з них увірувало. Тобто їх увірування було рішучим і віра була міцною. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує тут на те, що ті люди стали представниками тієї громади.

Діяння XVII, 13 — 'οἱ ἀπὸ τῆς Θεσσαλονίκης Ἰουδαῖοι' - 'hoi apo tes Thessalonikes Ioudaioi' - ті юдеї, що з Солуня. Прийменник 'apo' вказує тут або на те, що ті юдеї тоді залишили Солунь, або на те, що Солунь був містом, звідки родом їх матері (тобто батько — єврей, а мати — грекиня). 'ἐν τῇ Βεροίᾳ' - 'en te Beroia' - у Верії. Де. 'κατηγγέλη ὑπὸ τοῦ Παύλου ὁ λόγος τοῦ θεοῦ' - 'katengele hypo tou Paulou ho logos tou theou' - проповідується відкрито Павлом Слово Боже. Прийменник 'hypo' вказує тут на те, що це пасивний стан дієприкметника, який перекладений тут як проповідується відкрито.

Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22052023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10062024.html

(Іоана XI, 47-57)
Іоана XI, 48 — 'πάντες πιστεύσουσιν εἰς αὐτόν' - 'pantes pisteusousin eis auton' - усі увірують у Нього. Прийменник 'eis' вказує тут на те, що істинна віра веде до Христа, Він є її метою та кінцевим пунктом.

Іоана XI, 49 — 'εἷς δέ τις ἐξ αὐτῶν Καϊάφας' - 'heis de tis ex auton Kaiaphas' - один же з них, Кайяфа. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує тут на те, що Кайяфа загалом поділяв їх загальні погляди.

Іоана XI, 51 — 'ἀφ’ ἑαυτοῦ' - 'aph heautou' - від себе самого. Прийменник 'apo' у його формі перед наступним 'he' вказує тут на те, що ці слова можна було розглядати як щось незалежне від самого Кайяфи, як свідчення мимоволі про Христа. Дивіться більше про те за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30042025.html

Іоана XI, 52 — 'συναγάγῃ εἰς ἕν' - 'synagage eis hen' - зібрати разом в одне. Тобто зібрати, щоб були єдиними, в єдності.

Іоана XI, 53 — 'ἀπ’ ἐκείνης οὖν τῆς ἡμέρας' - 'ap ekeines oun tes hemeras' - від того дня, отже. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує тут на початок відліку часу, коли вони перейшли від міркувань до зловмисних дій.

Іоана XI, 54 — 'ἐν τοῖς Ἰουδαίοις' - 'en tois Ioudaiois' - у юдеїв. Де. 'εἰς τὴν χώραν ἐγγὺς τῆς ἐρήμου, εἰς Ἐφραὶμ λεγομένην πόλιν' - 'eis ten khoran engys tes eremou, eis Ephraim legomenen polin' - у землю біля пустелі, в місто, зване Ефраїм. Куди.

Іоана XI, 55 — 'ἀνέβησαν πολλοὶ εἰς Ἱεροσόλυμα ἐκ τῆς χώρας πρὸ τοῦ πάσχα' - 'anebesan polloi eis Hierosolyma ek tes khoras pro tou paskha' - піднялися вгору (увійшли) в Єрусалим багато-хто з того краю перед Пасхою (юдейською). Куди.

Іоана XI, 56 — 'ἐν τῷ ἱερῷ' - 'en to hiero' - у храмі. Де. 'εἰς τὴν ἑορτήν' - 'eis ten eorten' - на свято. Куди і для чого.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22052023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10062024.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!