Коментар на (Іоана XX, 19-23; Діяння II, 1-11; Іоана VII, 37-52; VIII, 12)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Зі святом Зішестя Святого Духа на апостолів, Пʼятдесятницею, Днем Пресвятої Трійці, Днем народження Церкви!

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Рання:
(Іоана XX, 19-23)
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23042023.html

Літургія:
(Діяння II, 1-11)
Діяння II, 1 — 'ἐν τῷ συνπληροῦσθαι τὴν ἡμέραν τῆς πεντηκοστῆς' - 'en to synplerousthai ten hemeran tes pentekostes' - у повному звершенні дня Пʼятдесятниці; коли повністю день Пʼятдесятниці був звершений. Тобто на наступний день після юдейського свята Пʼятдесятниці (того року воно було у суботу на 49-й день після Воскресіння Христа, бо юдейська Пасха була у суботу напередодні Воскресіння Христа), а цей наступний день була неділя, 50-й день після Воскресіння Христа, звідки власне і традиція святкування християнської Пʼятдесятниці на 50-й день після Пасхи, Славного Христового Воскресіння.

Діяння II, 2 — 'ἐγένετο ἄφνω ἐκ τοῦ οὐρανοῦ ἦχος ὥσπερ φερομένης πνοῆς βιαίας καὶ ἐπλήρωσεν ὅλον τὸν οἶκον οὗ ἦσαν καθήμενοι' - 'egeneto aphno ek tou ouranou ekhos hosper pheromenes pnoes biaias kai eplerosen holon ton oikon hou esan kathemenoi' - стався неочікувано (раптом) з неба шум, наче принесений потужним вітром, і наповнив увесь дім, де вони сиділи. Прийменник 'ek' вказує тут на те, що шум дійсно був небесним, тобто стосувався духовного неба найбільше, але також і видимого фізичного як наслідок. Шум наповнив дім, наче вітер — опис надприродного явища — тобто приблизно — простір, де вони зібралися почав невидимо звучати без явних фізичних причин, повністю наповнивши весь звуковий діапазон, але не фізичним шумом як певною мірою хаотичним набором випадкових частот, але повним спектром звуків (мультизвуком, божественно упорядкованою сукупністю усіх можливих звуків), тобто Творець усіх звуків показує Свою присутність.

Діяння II, 5 — 'εἰς Ἱερουσαλὴμ κατοικοῦντες' - 'eis Hierousalem katoikountes' - у Єрусалим переселені (на постійне проживання). Куди, тобто вони переселилися в Єрусалим. 'ἄνδρες εὐλαβεῖς ἀπὸ παντὸς ἔθνους τῶν ὑπὸ τὸν οὐρανόν' - 'andres eulabeis apo pantos ethnous ton hypo ton ouranon' - побожні чоловіки з усіх народів під небом. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що вони залишили свої народи заради життя в Єрусалимі, що вказує на їх відданість очікуванням Месії-Христа. Прийменник 'hypo' тут з аккузативом і вказує тут на те, під чим буквально були ці люди (небо як простір над головами).

Діяння II, 8 — 'πῶς ἡμεῖς ἀκούομεν ἕκαστος τῇ ἰδίᾳ διαλέκτῳ ἡμῶν ἐν ᾗ ἐγεννήθημεν;' - 'pos hemeis akouomen hekastos te idia dialekto hemon en he egennethemen' - як ми чуємо кожен власний діалект (власну, свою рідну мову) наш, у якому (у якій) народилися?. Люди народжуються у певній мові згідно цих слів. Можна так розуміти, що діти ще в утробі чують мову середовища, мову батьків, і народжуються у ній, у мові.

Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23062024.html

(Іоана VII, 37-52; VIII, 12)
Іоана VII, 37 — 'Ἐν δὲ τῇ ἐσχάτῃ ἡμέρᾳ τῇ μεγάλῃ τῆς ἑορτῆς' - 'en de te eskhate hemera te megale tes heortes' - в останній великий день свята. Коли.

Іоана VII, 38 — 'ὁ πιστεύων εἰς ἐμέ' - 'ho pisteuon eis eme' - хто вірує в Мене. Прийменник 'eis' вказує тут на те, що істинна віра веде до Христа, Він є метою та кінцевим пунктом віри. 'ἐκ τῆς κοιλίας αὐτοῦ' - 'ek tes koilias autou' - з живота його; з утроби його. Звідки. Прийменник 'ek' вказує тут на те, що живіт (утроба) такої людини стануть джерелом тієї води, тобто людина буде настільки сповнена благодаті, що навіть її тіло, і навіть не найшанованіші його частини зможуть передавати благодать іншим, також і світові являти дію Святого Духа.

Іоана VII, 39 — 'οἱ πιστεύσοντες εἰς αὐτόν' - 'hoi pisteusontes eis auton' - ті, що вірують у Нього. Дивіться вище щодо вірша 38.

Іоана VII, 40 — 'Ἐκ τοῦ ὄχλου' - 'ek tou okhlou' - з натовпу. Звідки. Прийменник 'ek' вказує тут на те, що ті люди цілком поділяли погляди та стан натовпу, тобто не досліджували те старанно.

Іоана VII, 41 — 'ἐκ τῆς Γαλιλαίας' - 'ek tes Galilaias' - з Галілеї. Звідки. Прийменник 'ek' вказує тут на походження. Ті люди не знали, що Ісус народився у Вифлеємі, бо після втечі від Ірода до Єгипту, потім повернення до Ізраїлю, вони жили у Назареті, в Галілеї. Христос не хоче свідчити юдеям про Своє чудесне народження, бо вони відкидають Його упереджено тут. Це добре видно з вірша 52, де вони заперечують можливість навіть пророку (не кажучи про Месію) походити з Галілеї. Насправді, така позиція свідчить про їх шовінізм і неприйняття галілеян як справжніх юдеїв, що Писання викриває — пророк може походити з Галілеї, може бути посланий до язичників та подібне. Існує також думка, що свідчення про Діву Марію Христос часто робить неявно, щоб зберегти Її від можливих гонінь з боку юдеїв.

Іоана VII, 42 — 'ἐκ τοῦ σπέρματος Δαυεὶδ καὶ ἀπὸ Βηθλεὲμ τῆς κώμης' - 'ek tou spermatos Daueid kai apo Bethleem tes komes' - з насіння Давида і з села Вифлеєм. Прийменник 'ek' вказує тут на те, що Христос мав бути родом з нащадків царя Давида (Він дійсно був, також і з Вифлеєма), а прийменник 'apo' вказує тут на те, що Месія, за уявленнями юдеїв мав покинути Вифлеєм для здійснення Своєї діяльності.

Іоана VII, 44 — 'ἐξ αὐτῶν' - 'ex auton' - з них. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує тут на те, що ті люди загалом були подібні до інших з натовпу, тобто з людей, які не розбиралися у справі.

Іоана VII, 48 — 'μή τις ἐκ τῶν ἀρχόντων ἐπίστευσεν εἰς αὐτὸν ἢ ἐκ τῶν Φαρισαίων;' - 'me tis ek ton arkhonton episteusen eis auton e ek ton Pharisaion' - хіба хтось зі старших увірував у Нього, чи з фарисеїв (хтось)?. Щодо 'eis' дивіться вище щодо 38 вірша. Прийменник 'ek' вказує тут на те, що ті люди мали бути загалом представниками старших чи фарисеїв, тобто цілком поділяти погляди останніх.

Іоана VII, 50 — 'ἐξ αὐτῶν' - 'ex auton' - з них. Никодим був одним з вчителів (старших, раббі) Ізраїлю, але не поділяв поглядів багатьох інших серед них щодо Ісуса, навіть більше того, після таємної бесіди вночі (Іоана III) став таємним учнем Ісуса. Один з моїх улюблених святих.

Іоана VII, 52 — 'ἐκ τῆς Γαλιλαίας' - 'ek tes Galilaias' - з Галілеї. Прийменник 'ek' вказує тут на походження. Дивіться вище, а також за посиланнями нижче.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04062023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!