Коментар на (Луки XXI, 12-19; 1 Коринтян VII, 24-35; Матфея XV, 12-21; Римлян VIII, 28-39; Іоана XV, 17-XVI, 2)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Рання:
(Луки XXI, 12-19)
Про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03122024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05122023.html

Літургія:
(1 Коринтян VII, 24-35)
1 Коринтян VII, 24 — 'ἐν ᾧ ἐκλήθη, ἀδελφοί, ἐν τούτῳ μενέτω παρὰ θεῷ' - 'en o eklethe, adelphoi, en touto meneto para theo' - у якому покликаний, браття, у тому самому перебуває біля Бога. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує тут на те, що Якщо Бог покликав людину у певному стані, який не є гріхом, то цей стан не є гріховним, не суперечить Божій волі, не шкодить близькості до Бога, святості. Дивіться також учорашнє розлоге пояснення в деталях:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23072025.html
Подібно як храм не лише не шкодить людині бути з Богом, але покликаний до такого буття. Якщо покликання людини Богом у певному стані стало можливим і дійсним, тоді цей стан може нагадувати про храм, з яким у стану є щойно названа схожість.

Далі Павло, як і раніше у Посланні, дає пораду, як той, хто має надію бути вірним. Дивіться про те за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22072025.html

1 Коринтян VII, 25 — 'ὡς ἠλεημένος ὑπὸ κυρίου πιστὸς εἶναι' - 'hos enleemenos hypo kyriou pistis einai' - як помилуваний Господом бути вірним. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує на пасивний стан дієприкметника помилуваний, також він підкреслює Божу велич і смирення Павла.

1 Коринтян VII, 26 — 'λέλυσαι ἀπὸ γυναικός' - 'lelysai apo gynaikos' - розвʼязався від дружини. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що йдеться про повне розвʼязання, тобто розлучення, повну втрату звʼязку. Дивіться більше про те за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12062025.html

У читанні Павло говорить про психологію.

Оскільки ж люди можуть по-різному жити, любити, думати, одружуватися та інше, то міркування Павла можуть бути як співзвучні і близькі кожній людині у Христі, так і доволі нехарактерними. Якщо людина жила до одруження, цілком і повністю бажаючи догодити лише Богові, а одружилася так, що догоджання Богові і догоджання дружині / чоловікові тепер відволікає, тоді слова Павла якраз про те. Якщо ж людина саме одруження отримала від Бога як благословення (подібно, наприклад, як це було зі Старозавітними Ісааком, Товією, Мойсеєм тощо), тоді одруження не тільки не буде перешкодою, але і сприятиме догоджанню Богові. Зрештою, якщо казати про цілісність і нерозділеність людини, то найкращим прикладом буде… Діва Марія... Яка була... одруженою. І це не завадило Їй цілковито догодити Богові. Тому Павло попереджає, розповідає, вчить, але його слова не обов'язково мають місце бути в житті людей. Можна ще так сказати, що це певний досвід духовного життя, але він може відрізнятися в інших. Дивіться також за посиланням:
https://www.instagram.com/p/DLF2mh0NdEP/?img_index=1

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20072023.html

(Матфея XV, 12-21)
Матфея XV, 14 — 'εἰς βόθυνον' - 'eis bathynon' - до ями; у яму. Куди.

Матфея XV, 17 — 'εἰς τὸ στόμα εἰς τὴν κοιλίαν χωρεῖκαὶ εἰς ἀφεδρῶνα' - 'eis to stoma eis ten koilian khorei kai eis aphedrona' - у рот, у животі приймається і виходить назовні (в туалет). Тут опис біологічного процесу руху їжі та пиття травною системою без додаткових подробиць. Всюди тут напрямок руху, який не затримується ніде.

Матфея XV, 18 — 'ἐκ τοῦ στόματος' - 'ek tou stomatos' - із вуст. 'ἐκ τῆς καρδίας' - 'ek tes kardias' - із серця. Прийменник 'ek' вказує на джерело походження, звідки?. Дивіться більше за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27062024.html

Матфея XV, 19 — 'ἐκ γὰρ τῆς καρδίας' - 'ek gar tes kardias' - бо з серця. Звідки, серце тут як джерело (така ж думка є зокрема у Притчах Соломона, але менш явно і прямо).

Матфея XV, 21 — 'εἰς τὰ μέρη Τύρου καὶ Σιδῶνος' - 'eis ta mere Tyrou kai Sidonos' - у межі (на територію біля) Тиру та Сидону. Куди.

Між притчею та її поясненням говориться про фарисеїв. Слова Христові щодо них показують стан фарисеїв з різних боків — і їх сліпоту та нерозуміння, і їх переконаність у своїй правоті, і бажання вести за собою інших, тоді як вони не бачать суті справи. Щодо ями — фізичний приклад — і доволі промовистий — спочатку за логікою має у яму впасти сліпий поводир, лідер, а тоді у ту ж яму впаде і той, кого веде такий лідер. Ці слова Ісуса здійснилися, зокрема, коли фарисеї виступили, щоб Його розіп'ясти.

Щодо рослин — Господь має на увазі, що істину не має зупиняти чиясь незгода з нею. Принаймні у Царстві Божому істина буде явною усім, так що немає сенсу поступатися нею заради чиєїсь думки (хибної). Наприклад, з цим питанням постійно стикаються науковці — нові знання певною мірою змінюють попередні уявлення, від яких доводиться відмовлятися. Якщо ж ні, то немає сенсу в самій науці як такій.

Стосовно походження гріхів із серця людини — тут мається на увазі серцевина особистості, яка являє, ким є людина як така. Це робить людину джерелом того, що походить з неї самої, з її серця. Ця здатність — бути таким джерелом, такою причиною — безпосередньо пов'язана зі свободою. Дивіться більше за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20072023.html

(Римлян VIII, 28-39; Іоана XV, 17-XVI, 2)
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15052023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!