Коментар на (Луки IX, 28-36; 2 Петра I, 10-19; Матфея XVII, 1-9)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Правильні твердження у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
повʼязані з коментарями, написаними протягом більше, ніж року, під час якого краще зрозумів ідеї, вживання, логіку, навіть особливості вимови, тому зараз доречним є перегляд і виправлення допущених неточностей. Замість виправлення у старих текстах, буду виправляти у нових (уже почав це робити). Тому праця триває, зокрема потрібно розглянути читання протягом близько двох тижнів у серпні-вересні 2024 р., коли не мав доступу до мережі Інтернет. Якщо помічаєте неточності у коментарях за цитованими там посиланнями, то варто переглянути, чи немає новіших щодо того ж читання. Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Зі святом Преображення Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа!
🌞

Рання:
(Луки IX, 28-36)
Луки IX, 28 — 'εἰς τὸ ὄρος' - 'eis to oros' - у гору; на гору. Граматично правильним є другий переклад.

Луки IX, 29 — 'ἐν τῷ προσεύχεσθαι αὐτὸν' - 'en to proseukhesthai auton' - у Його високому молінні; в Його одухотвореній молитві; як Він високо молився. Коли.

Луки IX, 31 — 'οἳ ὀφθέντες ἐν δόξῃ' - 'hoi ophthentes en doxe' - які були видимі у славі. 'πληροῦν ἐν Ἱερουσαλήμ' - 'pleroun en Hierousalem' - довершити (довести до повноти, зробити повним) в Єрусалимі. Де. Йдеться про добровільні Страждання, Смерть, Воскресіння, Вознесіння та Зіслання Святого Духа. Можна думати, що також і про Друге Славне Пришестя, оскільки Христос має зійти також до Єрусалиму. Це зокрема свідчить про те, що Мойсей та Ілля знали про Христа, а ось тепер бачать Його, передали письмом, словами, прообразами, прикладами і вірним, про що і говорили з Ісусом тепер. Більше відомо про Мойсея з цього приводу, але і щодо Іллі можна багато побачити і сказати. Дивіться зокрема українською мовою:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/theology.at.ua/illya.html

Луки IX, 33 — 'ἐν τῷ διαχωρίζεσθαι αὐτοὺς ἀπ’ αὐτοῦ' - 'en to diakhorizesthai autou ap autou' - коли відходили вони від Нього. Тобто слова Петра були також і спробою зупинити Мойсея та Іллю, щоб вони ще побули разом з ними. Загалом ідея трьох шатрів дивна, напевно, суто людська думка Петра у захопленні, в якій не потрібно шукати богословську глибину. Мойсей та Ілля були одягнені, були у славі, тому з точки зору завершеності картини не потребували ніяк шатрів від апостолів. Але тут можна чітко прослідкувати інтуїцію Петра щодо бажання і потреби співпрацювати з Богом.

Луки IX, 34 — 'ἐν τῷ εἰσελθεῖν αὐτοὺς εἰς τὴν νεφέλην' - 'en to eiselthein autous eis ten nephelen' - коли вони входили у хмару. Коли.

Луки IX, 35 — 'ἐκ τῆς νεφέλης' - 'ek tes nepheles' - з хмари. Звідки. Хмара тут як місце явлення Отця.

Луки IX, 36 — 'ἐν τῷ γενέσθαι τὴν φωνὴν' - 'en to genesthai ten phonen' - як стався голос. Коли. 'ἐν ἐκείναις ταῖς ἡμέραις' - 'en ekeinas tais hemerais' - у ті дні; тими днями. Коли.

Літургія:
(2 Петра I, 10-19)
2 Петра I, 11 — 'εἰς τὴν αἰώνιον βασιλείαν τοῦ κυρίου ἡμῶν καὶ σωτῆρος Ἰησοῦ Χριστοῦ' - 'eis ten aionion basileian tou kyriou hemon kai soteros Iesou CHristou' - у вічне Царство Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. Куди.

2 Петра I, 12 — 'ἐν τῇ παρούσῃ ἀληθείᾳ' - 'en te parouse alatheia' - у теперішній істині; у близькій істині. Слова багатозначні, вказують зокрема на те, що Друге Пришестя має бути скоро. Потрібно памʼятати, що незалежно від тривалості часу до Другого Пришестя (про що писав в інших місцях, зокрема дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09022023.html
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
), головні та визначальні події перед Другим Пришестям уже відбулися (Перше Пришестя Ісуса Христа), Бог знає, коли це буде (дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20042025.html
) і з огляду вічності будь-яка скінченна тривалість (а вона і є такою) є, мʼяко кажучи, короткою, тому, як відзначають, час можна сприймати як короткий.

2 Петра I, 13 — 'ἐν τούτῳ τῷ σκηνώματι' - 'en touto to skenomati' - у цій оселі; у цьому помешканні. Тобто поки у тілі (поки живу теперішнім життям). Дивіться більше про це за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23112024.html
https://www.instagram.com/p/C8ANg3eCDDx/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04112023.html
'ἐν ὑπομνήσει' — 'en hypomnesei' - у нагадуванні; нагадуванням. Скоріше другий варіант, бо простіший для розуміння. Апостол дуже смиренно бачить свою місію зокрема у тому, щоб пробуджувати нагадуванням. Можна бачити тут також спогад про спів півня, коли Петро відрікся Христа (за свідченням багатьох, Петро все життя памʼятав і каявся у тих своїх вчинках). Петро бачить свою неміч, неявно порівнюючи себе і свою роль у цих словах з півнем. Порівняння з природою, зокрема з тваринами, було типовим для тогочасної семітської культури (бачимо багато інших прикладів у Новому Завіті, зокрема порівняння з вівцями вірних, Ірода з хижим лисом, людей, які після очищення повертаються до старих нечистот, зі свиньми, нічим не помітних вірних з малими пташками та інше). Звичайно, навіть у такому випадку порівняння не вичерпує усього значення першоверховного апостола, але тут видно його смирення.

2 Петра I, 18 — 'ἐξ οὐρανοῦ' - 'ex ouranou' - з небес. Прийменник 'ex' (форма прийменника 'ek' перед наступним голосним) відповідає на питання Звідки?. 'ἐν τῷ ὄρει τῷ ἁγίῳ' - 'en to orei to hagio' - на святій горі. Де.

2 Петра I, 19 — 'προσεχοντες' - 'prosekhontes' - зважаючи; присвячуючи себе; маючи додатково чи крім того. 'εως ου ημερα' - 'heos hou hemera' - поки цей день — тут мається на увазі День Другого Пришестя Христового, тобто поки Христос не прийде удруге. Пророцтва дійсні аж до Другого Пришестя — як ті, що збулися, так і ті, що мають збутися. 'ἐν αὐχμηρῷ τόπῳ' - 'en aukhmero topo' - у темному місці. Де. 'ἐν ταῖς καρδίαις ὑμῶν' - 'en tais kardiais hymon' - у ваших серцях. Прийменник 'en' вказує на місце дії.

Вхід до Царства Божого — тут також мається на увазі здатність свідомо жити згідно Божої волі та задуму вже зараз, ще до настання Царства Божого, але також і власне саме Царство Боже після Другого Пришестя Ісуса Христа.

Теперішня моя оселя (в оригіналі слово, яке спільнокореневе зі словом скинія, намет, і також нагадує як про Старозавітну скинію, так і про Преображення, про яке йдеться далі) — тіло Петра до його смерті.

Христос відкрив Петрові, що скоро той відійде до Господа, про що Петро тут згадує.

Петро бачив одним із завдань свого служіння утверджувати інших у вірі та чеснотах (порівняйте, наприклад: Луки XXII, 32; Іоана XXI, 15-25), і робить це і після тілесної смерті.

Тоді він посилається на Преображення Господнє, безпосереднім свідком та учасником якого був сам особисто. Багато язичницьких міфів та легенд містять у собі художні домисли, фантазію авторів, часто доволі винахідливу, а апостоли були свідками Христа.

І тут Петро свідчить про Преображення, свято якого сьогодні.

Про завершення читання сказано вище, багатство смислів у складній метафорі з кількома складовими дуже велике, тому складно дати гарний переклад. Пророчі слова і потрібно мати додатково, і себе можна ввіряти Богові, вірячи у них, і на них же варто і зважати, звертати увагу. Великим є значення Старозавітних пророцтв для утвердження у вірі.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19082023.html

(Матфея XVII, 1-9)
Матфея XVII, 1 — 'εἰς ὄρος ὑψηλὸν' - 'eis oros hypselon' - на високу гору. Куди.

Матфея XVII, 5 — 'ἐκ τῆς νεφέλης' - 'ek tes nepheles' - із хмари. Звідки. 'ἐν ᾧ εὐδόκησα' - 'en ho eudokesa' - у Якому Моє уподобання.

Матфея XVII, 9 — 'ἐκ τοῦ ὄρους' - 'ek tou orous' - з гори. Прийменник 'ek' вказує на сходження з гори, тобто гора наче початковий пункт руху. Пара 'eis' - 'ek' у 1 та 9 віршах вказує на рух. 'ἐκ νεκρῶν' - 'ek nekron' - з мертвих. Тут прийменник 'ek' також вказує на те, звідки відбувається вихід — від мертвих до життя.

Читання про Преображення Господа Бога та Спасителя нашого Ісуса Христа.

Як розуміють, це явлення було для зміцнення віри в апостолах, коли вони бачитимуть Христа стражденним на хресті, у часі Його Страждань, Смерті та Воскресіння. Заборона розповідати могла якраз бути викликана тим, що учні все ж не розуміли майбутніх подій з Ісусом, хоча Він уже їм про них говорив, тому, щоб не поширювати неправильне бачення події, Ісус заборонив їм тоді розповідати.

Також тут бачимо явлення Трійці — Син преобразився, Отець засвідчив голосом, а Дух Святий явився у вигляді світлоносної хмари. Є паралель з явленням Трійці у часі Хрещення Ісуса Христа в Йордані.

В описі події бачимо яскраво прояви духа людини (про що писав раніше). Найбільш яскраво себе дух людини проявляє у трьох сферах — прагнення Бога (спраглість і зголоднілість на праведність — один з варіантів сказати про те іншими словами), страх Божий і совість (прямо пов'язана зі здатністю усвідомлювати добро і зло) (дивіться про це зокрема українською мовою за посиланням:
https://parafia.org.ua/biblioteka/hrystyyanstvo-virovchennya-ta-tradytsiji/zakon-bozhyj
).

Тут же якраз бачимо високі ступені прояву усіх трьох водночас — Добре нам тут бути… і бажання залишатися — це прагнення Бога; великий страх в учнів — появ страху Божого (про який більше написано за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
); а Добре нам тут бути… — також і прояв совісті, яка свідчить, що це добре — бачити світло Преображення, світло Боже.

Отже, Господь дійсно явив учням Свою славу в тій мірі, як вони могли вмістити, — повною мірою для духа, бачення тілесними очима, і все разом — значення для душ.

Також щодо того, яким було Фаворське світло у XIII столітті були дискусії, і вчення про це світло сформулював святитель Григорій Палама. Не вдаючись у подробиці, скажу, що Фаворське світло є Божественною енергією, дією Бога поза Своєю власною природою, дією у творінні, благодаттю, яка є несотвореною, вічною. Можна казати, що це — Сам Бог (але не у Самому Собі, а в творінні) Себе являє, відкриває.

Як писав раніше, слово благодать в Писанні може використовуватися і в інших значеннях. Дивіться, зокрема за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11082023.html

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19082023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!